АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-519/2010 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 286 ч. 2 КК України Іваненко І.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ільченко А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“5” жовтня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ільченка А.М.
суддів Суходольського М.І.. Охріменка І.К.
секретаря судового
засідання Тараненко А.О.
за участю прокурора Свищ Л.А.
потерпілого ОСОБА_7
адвоката ОСОБА_8
розглянувши кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_7, прокурора, що приймав участь у розгляді справи по І інстанції, на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 26 травня 2010 р., яким
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя
АДРЕСА_1,
українця, громадянина України, маючого
середньо-спеціальну освіту, неодруженого,
раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_9 покладено зобов’язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти указані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також періодично з’являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи.
Постановлено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди 16144 грн. 69 коп. та моральної шкоди 25000 грн., витрат на правову допомогу 531 грн. 32 коп., на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області за проведення експертиз 300 грн. 48 коп., на користь Третьої Черкаської міської лікарні швидкої допомоги стягнуто 4114 грн. за лікування потерпілого.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку ОСОБА_10 засуджений за те, що 6 вересня 2009 року близько 3 години, в порушення п. 2.1 а ПДР України, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом та талону, що додається до посвідчення; в порушення п. 2.9 а ПДР України, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем ДЕУ Сенс, державний номер НОМЕР_1, рухаючись зі сторони м. Канева до м. Черкаси на 63 км автодороги Канів – Черкаси – Кременчук біля с. Свидівок Черкаського району Черкаської області, в порушення п. 12.1 ПДР України не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, втратив змогу постійно контролювати та безпечно керувати транспортним засобом; в порушення п. 2.3 (б) ПДР України не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, виїхав на праве узбіччя, де скоїв зіткнення з деревом. В результаті зіткнення пасажири автомобіля отримали тілесні ушкодження.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_11 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров’я у вигляді травми грудної клітки з переломом четвертого та п’ятого ребер праворуч, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді рани, подряпини лоба, садна плечового суглоба, крововиливу та садна правої нижньої кінцівки.
Потерпіла ОСОБА_12 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров’я у вигляді травми поперекового відділу хребта з компресійним переломом тіла другого поперекового хребця з незначним зниженням висоти переднього краю на 2-3 мм; у вигляді переломів суглобових відростків першого поперекового хребця зліва та справа, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку.
Потерпілий ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді закритого перелому верхньої третини правого стегна, відкритого через виросткового перелому правої плечового кістки з пошкодженням ліктьового нерву, що призвело до розвитку травматичного шоку третього ступеня.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просив скасувати вирок за невідповідності призначеного ОСОБА_9 покарання за його м’якості та невірно вирішеного цивільного позову.
Прокурор, який приймав участь у розгляді справи в районному суді, просить скасувати вирок за призначення Каракаю А.М. м’якого покарання та просить постановити новий вирок та призначити засудженому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Заслухавши доповідача, прокурора, потерпілого, засудженого, його захисника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Винність ОСОБА_9 у скоєнні злочину при обставинах, що вказані у вироці, доведена зібраними по справ доказами, які суд перевірив в судовому засіданні, в тому числі поясненням самого ОСОБА_9 про те, що він після вживання спиртних напоїв, будучи позбавленим права на керування автомобілем, сів на кермо автомобіля, в якому знаходились потерпілі, рухався зі швидкістю 120/130 км на годину, з’їхав в кювет та вдарився в дерево, від чого потерпілі отримали тілесні ушкодження, і ніким не оспорюється.
Дії ОСОБА_9 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України вірно і ніким не оспорюються.
При призначенні ОСОБА_9 покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини злочину, особу засудженого та обставини злочину , вірно прийшов до висновку, що для виправлення ОСОБА_9 та запобігання вчинення ним нових злочинів йому потрібно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з обов’язковим позбавленням права керування транспортними засобами та обґрунтовано визначив терміни цих видів покарань.
Вірно суд застосував до засудженого і ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_9 вчинив необережний злочин, щиро кається у скоєному, добровільно відшкодував шкоди двом потерпілим, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується. Колегія суддів не може прийняти до уваги заяви потерпілого про те, що потрібно ОСОБА_9 обрати міру покарання, пов’язану з позбавленням волі, оскільки керував він автомобілем в стані алкогольного сп’яніння , бо по справі встановлено, що сам потерпілий із засудженим вживав спиртні напої і не прийняв мір до того, щоб засуджений не керував автомобілем у стані сп’яніння.
Таким чином, в цій частині апеляцій, а саме вимог про посилення покарання засудженому, на думку колегії суддів, апеляції потерпілого та прокурора не підлягають до задоволення.
Разом з тим, вимоги про перегляд рішення суду про відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілого та повернення судових витрат підлягають до задоволення.
Так суд не прийняв до уваги вимоги потерпілого про стягнення із засудженого 13260 грн. на його користь.
Разом з тим, з вини засудженого сталися переломи кісток у потерпілого, який потребував для лікування переломів спеціальну систему, вартість якої становить 13260 грн. Згідно рахунку № ОМ-10-0504 від 8 липня 2010 року, ОСОБА_7 сплатив за систему ТОВ «Ортомедікал» 13260 грн. У зв’язку з цим підлягає до збільшення на цю суму стягнення з засудженого на користь потерпілого.
Також, на думку судової колегії, суд безпідставно зменшив стягнення із засудженого на користь потерпілого в частині судових витрат.
Суд зарахував витрати адвоката, представника потерпілого, тільки ті, що були пов’язані з участю цього представника в судовому засіданні. Разом з тим, адвокат посилався на те, що він витрати час на консультування, збір інформації, складання позову та формування пакету документів. Як вбачається з матеріалів справи, потерпілим ще під час попереднього слідства ( а. с. 70) заявлявся позов на відшкодування шкоди, потім 2-чі під час розгляду справи в суді змінювалися позовні заяви потерпілого в бік збільшення та надавалися необхідні документи ( а. с. 213-224, 232-234, 238-247, 260-267).
Згідно договору про надання юридичних послуг ( а. с. 210-211) потерпілий уклав угоду з адвокатом на отримання юридичної допомоги, а відповідно до квитанції № 1 від 1 лютого 2010 року ОСОБА_7 сплатив адвокату 3500 грн. ( а. с. 245).
Таким чином, з вини засудженого потерпілий потребував юридичної допомоги, вона йому адвокатом була надана на належному рівні, в зв’язку з цим потерпілий на виконання угоди сплатив 3500 грн., а тому ці судові витрати повинен відшкодувати засуджений у повному розмірі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляції потерпілого та прокурора задоволити частково.
Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 26 травня 2010 року відносно ОСОБА_9 змінити.
Збільшити стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 суму матеріального відшкодування на 13260 грн. і вважати, що з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 стягнуто суму матеріального відшкодування не в розмірі 16144 грн. 69 коп., а 29404 грн. 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 суму витрат на правову допомогу у розмірі 3500 грн., а не 531 грн. 32 коп., як вказав суд.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя А.М.Ільченко