АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4299/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 57 Савранський О.А.
Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого судді Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г.М. Бабенка В.М.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу УПФУ в К-Шевченківському районі на постанову К-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в К-Шевченківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги "дітям війни", вивчивши матеріали справи,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 27 березня 2009 р. звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в К-Шевченківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги "дітям війни". В позовній заяві вказувала, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни.
Згідно ст. 6 цього Закону він має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії йому, як дитині війни, протягом 2006 - 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Позивачка зверталася до відповідача з заявою про проведення їй нарахування та виплату сум доплат до пенсії у вказаному періоді, однак їй безпідставно було відмовлено.
Тому ОСОБА_6 просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 3 891,90 грн.
Постановою К-Шевченківського районного суду від 15 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в К-Шевченківському районі.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в К-Шевченківському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та за 2008 рік з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. - відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФ України в К-шевченківському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування постанови і ухвалення нового по справі рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать розписки, що маються в матеріалах справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008. Відповідно у 2007 році у період із 01.01.2007 до 08.07.2007 та у 2008 році - з 01.01.2008 до 21.05.2008 положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка пропустила річний строк звернення до суду, тому суд безпідставно задовольнив її вимоги про проведення перерахунку пенсії за 2007 р. не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник УПФ України в К-шевченківському районі у запереченні на позов не заявляв і не наполягав на застосуванні відносно вимог позивачки річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ. В судовому засіданні участі у справі не приймав, просив суд розглядати справу без його участі.
Тому суд обгрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивачки та зобов'язання відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня по 31 грудня 2007 р., та з 22 травня по 31 грудня 2008 р.
Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314 315, ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління ПФУ в К-Шевченківськомурайоні відхилити .
Постанову К-Шевченківського районного суду від 15 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в К-Шевченківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги "дітям війни" залишити без змін.
Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Л.Ф. Магда