АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-5948/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 57 Чепурний В.П.
Доповідач в апеляційній
інстанції Сіренко Ю.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого Ювшина В.І.
Суддів Скіця М.І., Сіренка Ю.В.
при секретарі Бурдукова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 1 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси про визнання відмови у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» протиправною та зобов’язання нарахування і виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
в с т а н о в и л а :
3 грудня 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси із зазначеним позовом.
Зазначав, що він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) має статус «Дитини війни».
Згідно ст. 6 Закону він має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного Закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2006-2008 року не нараховувалося, чим порушуються його права на соціальний захист. На підставі наведеного ОСОБА_6 просить суд задовольнити його вимоги, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що з урахуванням виплаченої в 2008 році щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становить 3891 грн. 90 коп.
Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 1 березня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси у нарахуванні та виплаті ОСОБА_6 недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно за виключенням 10% мінімальної пенсії за віком, виплачених в 2008 році згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В решті позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог, так як вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою та винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про її часткове задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 народився 19 травня 1931 року, отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону ( у редакції від 18.11.2004 року), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону в редакції від 28 грудня 2007 року №107-ІV про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст.6 Закону, у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195- ІV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Отже, нарахування та виплати в 2008 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм із 1 січня 2008 року до 21 травня 2008 року Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правильно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти не можна взяти до уваги, оскільки відповідно до ч.2 статі 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Разом із тим судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно трактував ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача у своїх запереченнях на позов у судовому засіданні також просив застосувати строки звернення до суду.
З матеріалів справи видно, що позивач звернувся до суду із позовом 3 грудня 2009 року В своїй позовній заяві просить визнати дії відповідача неправомірними за період 2006 - 2008 роки.
Судом першої інстанції поновлення позивачу строку звернення до суду не вирішувалося.
При таких обставинах постанова суду першої інстанції підлягає до зміни із зобов'язанням відповідача провести позивачу перерахунок пенсії за період з 3 грудня по 31 грудня 2008 року , так як суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, п. 4 ст. 309, 316 ЦПК України, судова колегія,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси задовольнити частково.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 1 березня 2010 року змінити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 3 грудня по 31 грудня 2008 року.
В решті постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 1 березня 2010 року у даній справі залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.В.Сіренко