Справа № 2- 9752 /2010року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 липня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді – Закаблук О.В.,
при секретарі судового засідання Кузьмінській В.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві в залі суду № 3 справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква, про визнання дій незаконними та зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткових пенсій,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що відповідно до ст. ст.39,49,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він, як особа, що потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, однак відповідачем додаткові пенсії виплачуються в значно нижчому розмірі. А тому позивач, посилаючись на вимоги ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року просить суд визнати дії УПФУ в м.Біла Церква незаконними, визнати за нею право на перерахунок та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок, а також виплачувати їй додаткові пенсії згідно зі ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В попередньому судовому засіданні позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просить суд визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку доплат до пенсії позивача згідно ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність,та в розмірі мінімальної заробітної плати як непрацюючого пенсіонера, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, незаконними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату додаткових пенсій позивача згідно вимог Закону з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач підтримала позов в повному обсязі, просить його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника та заперечення на позов, в якому позов не визнав. Обгрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що закони України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки не містять жодних вказівок щодо застосування розмірів пенсій, на які посилається позивач. Розрахунок додаткової пенсії позивачу проводився та виплачувався відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, виходячи з розміру 19,91 грн. Визнання Рішеннями Конституційного Суду України неконституційними положень норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які зупиняли дію норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком не дає підстав для його виконання, оскільки до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не внесено змін і не збільшено фінансування на вищевказані виплати.
Доплата до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться в розмірі, визначеному постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836, що становить 5 грн. 20 коп., а саме КМ України надано право встановлювати розміри соціальних виплат та здійснювати видатки на реалізацію положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України в Законі "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, крім того, згідно ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" його застосування провадиться у порядку, визначеному КМ України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.Тому УПФУ в м. Біла Церква правомірно нараховує та виплачує вищевказані пенсії і діє в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
Заслухавши показання позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку щодо необхідності задоволення позову по таким підставам.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 зареєстрована і постійно проживає в м. Біла Церква, є особою, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи віднесеним до категорії 4. Позивач перебуває на обліку в УПФУ в м.Біла Церка і станом на 09.07.2010 року отримує пенсійне забезпечення від відповідача, до складу якого входить щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що є значно меншим, ніж 15 % від мінімальної пенсії за віком за відповідний період та отримує щомісячну доплату до пенсії як непрацюючий пенсіонер, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 грн.20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач 29.03.2010 року звернулась до відповідача з заявою про перерахунок її пенсійного забезпечення, на що їй 22.04.2010 року протиправно відмовлено, внаслідок чого між сторонами виник спір про право на додаткове пенсійне забезпечення, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вищезазначене підтверджується, окрім показань сторін, копією паспорта позивача, пенсійним посвідченням, копією чорнобильського посвідчення за № НОМЕР_1.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії;б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 4, встановлюється додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.28 Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058-ІV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсій, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаний Закон було доповнено ст.71, згідно з якою дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована і постійно проживає в м. Біла Церква, яке згідно постанови КМ України від за № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується копією паспорта позивача, являється непрацюючим пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
А згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
-у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.
Отже, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом також встановлено, що вказана доплата до пенсії проводиться відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнано неконституційними п.28 розділу ІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в т.ч. внесення змін до ст.39 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині того, що розміри щорічної допомоги на оздоровлення визначаються Кабінетом Міністрів України та обмежено право непрацюючих пенсіонерів на отримання встановленої Законом доплати до пенсійного забезпечення за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю. У цьому ж Рішенні конституційного Суду України зазначається, що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів та при прийнятті закону України «Про Державний бюджет України» мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими Законами України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на территорії України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“, визнаних неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.(Стаття 113 в редакції Закону N 2222-IV від 08.12.2004)
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, а Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має особливу процедуру внесення до нього змін та доповнень суд вважпє, що при вирішенні доного спору підлягають застосуванню саме положення ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, з урахуванням всього наведеного, суд приходить до обгрунтованого висновку, що позивач, як особа, що потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, непрацюючий пенсіонер, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, має законне право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, та має право на доплату до пенсії відповідно до ст.39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, тобто за час, вказаний в позовних вимогах.
Суд також вважає, що для обрахунку додаткової пенсії згідно до ст.51 Закону слід застосовувати мінімальну пенсію за віком, яка визначена абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Даний пржитковий мінімум визначається Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Також суд вважає, що відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Таким чином, аналізуючи все вищенаведене, суд прийшов до висновку щодо незаконності дій відповідача в частині відмови в перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу в розмірах, які встановлені ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.
Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік…", ст.59 встановлено розміри мінімальної заробітної плати з 01 січня 2008 року - 515 грн., з 01 квітня 2008 року -525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня - 605 грн.
Відповідно до ст. 55 Закону України " Про Державний бюджет України на 2009 рік", з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становить 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 грудня 2009 року - 669 гривень на місяць.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 р., розмір мінімальної заробітної плати з 1 листопада 2009 року - 744 гривні, з 1 січня 2010 року - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.
Однак, як вже зазначалося вище, враховуючи дату прийняття рішення Конституційним Судом України, суд вважає, що відповідача необхідно зобов’язати провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року в межах заявлених позовних вимог, так як в 2009 роках законодавством не передбачалось обмежень у виплаті доплати до пенсійного забезпечення позивача відповідно до ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» сторони звільнені від сплати держмита (судового збору) на користь держави.
Керуючись ст. ст. 19, 113, 152 Конституції України, ст. ст. 39, 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 59 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, ст. 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати ", ст.ст. 10,11,88,208,209,215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області в частині відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату додаткових пенсій , - незаконними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, підвищення до пенсії в розмірі одної мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на відповідний період, згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, з врахуванням виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: О.В. Закаблук