Копія

Справа № 2-505/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 вересня 2010 р.                               м. Дніпродзержинськ

      Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі: судді Похвалітої С.М., при секретарі Луценко Л.О.,

За участю:

- позивача ОСОБА_1;

- відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що згідно до рішення Виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів м.Дніпродзержинська їй та її трьом неповнолітнім дітям була передана квартира АДРЕСА_1. На даний час квартира не приватизована. В квартирі зареєстровані вона, її донька, та її син ОСОБА_3 – відповідач. Відповідач з літа 1996 року в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, його речі в квартирі відсутні. Перешкод в користуванні квартирою відповідачу ніхто не чинив. Відповідач за весь час своєї реєстрації у зазначеній квартирі не сплачує платежі за комунальні послуги. У зв’язку з тим, що відповідач не цікавиться квартирою, не проживає в ній більш шести місяців, прохає суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.    

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги прохала суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1. У своїх поясненнях посилалась на обставини викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позивача не визнав, посилався на обставини викладені в запереченні, та суду пояснив, що він зі своєю сім’єю: мати та трьома неповнолітніми дітьми отримали квартиру АДРЕСА_1. 27.06.1998 року він одружився. Разом з дружиною проживали у вищезазначеній квартирі. Оскільки між його матір’ю та дружиною виникли неприязні стосунки ним доводилось проживати в орендованих ними приміщеннях. Ключи від квартири позивач забрала, з тих пір виникли перешкоди в користуванні спірною квартирою. У квартирі знаходяться його речі. Причина не проживання у зазначеній квартирі є те, що між позивачем та його сім’єю виникли неприязні стосунки та відсутність ключів віх вхідних дверей. Тому, у нього не було можливості користуватися приміщенням, сплачувати поточні платежі за комунальні послуги, дбати та хвилюватися за його станом, а також робити поточний ремонт. Тому, прохає відмовити позивачу у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 у судовому засіданні прохала суд задовольнити позовні вимоги позивача, посилалась на те, що відповідач самостійно покинув квартиру, ніхто йому не перешкоджав в її користуванні. Зараз комунальні послуги не сплачує.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона є позивачу сусідкою, проживає у АДРЕСА_2 з 2000 року. Постійно спілкується з позивачем, буває іноді у неї вдома. В квартирі АДРЕСА_3 проживає лише позивачка та її донька з онуком. Відповідача вона там ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона є позивачу сусідкою, проживає у АДРЕСА_4 з 1981 року. Постійно спілкується з позивачем. Відповідач в квартирі АДРЕСА_3 не проживає більш десяти років. Відомо, що він зі своєю дружиною пішли проживати до іншої квартири, та позивач не перешкоджала йому користуватись квартирою. У зазначеній квартирі проживає лише позивачка та її донька з онуком.  

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою відповідачу, а позивачу донькою. Зазначила, що відповідач дійсно, хоча і зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3, але в ній дійсно не проживає більш десяти років. У зв’язку з тим, що у дружини відповідача з його матір’ю склалися плохі стосунки, він пішов з квартири.    

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмету спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Толока», у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.      

Вислухавши позивача, відповідача, третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.  

У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1П та її трьох неповнолітнім дітям надано у постійне користування квартиру АДРЕСА_3, що підтверджується рішенням Виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 13.03.1987 року № 124 (а.с.7-8).

Відповідно до довідки про склад сім’ї зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_3, у зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_8, що також підтверджується лицевим рахунком, який виданий 09.07.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Толока” на зазначену квартиру, та не заперечується сторонами.  

Згідно акту від 07.07.2009 року, який затверджений директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Толока”, встановлено, що в квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_2 не проживає більш десяти років, що підтверджують свідки та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 61 Житлового Кодексу України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до вимог ст. 71 Житлового Кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно до вимог до ст. 107 Житлового Кодексу України, наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Тому, враховую викладене, відповідач з часу вибуття зі спірної квартири АДРЕСА_1, а саме з часу виїзду до іншого приміщення на  постійне проживання, втратив право користування вищезазначеною квартирою.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідач зі своєї волі та без будь-якого фізичного чи морального насильства, зі сторони інших мешканців квартири, залишив квартиру самовільно у 1996 році, та пішов проживає в інше приміщення.

Будь-яких доказів того, що відповідачу перешкоджали у подальшому користуванні квартирою АДРЕСА_3, чи він не користувався зазначено квартирою з поважних причин, суду він не надав.

Так, частиною третьою ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати: судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 37,50 грн. (а.с.2,3).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 61, 71, 72, 107 Житлового Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 213, 214-215 ЦПК України, суд, -      

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,  задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:

•   8  (вісім) грн. 50 коп. – витрати на сплату судового збору;

•   37 (тридцять сім) грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Усього 46 (сорок шість) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення, Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                             С.М.Похваліта