Справа № 2-1191/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 липня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючої Л.А.Толкачової
при секретарі Л.В.Духота
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» 19 Святошинське відділення ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 31.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2203050759 про відкриття відповідачу кредитної лінії у розмірі 15 150,00 грн. Зі сплатою 28 % річних, строком на 36 місяців у період з 31.03.2008 року по 31.03.2011 року. Крім того в забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором 31.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 договір поруки № 2203050759 згідно якого поручитель прийняв на себе зобов’язання , у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором здійснити виконання грошових зобов’язань здійснити виконання цих зобов’язань перед банком в обсязі заявленому Банком у письмовій вимозі, протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку. Оскільки відповідачі не виконали умови кредитного договору та договору поруки, виникла грошова заборгованість, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму непогашеного кредиту – 12203,53 грн., заборгованість за відсотками – 3354,87 грн., пеня – 12302,85 грн., витрати по сплаті державного мита – 278,61 грн., та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу – 120,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов, обґрунтувала позовні вимоги і просить їх задовольнити.
Відповідач – ОСОБА_3, у судове засідання не прибула, про час розгляду справи повідомлялася у встановленому закон порядку, причини неявки суду не повідомила.
Відповідач – ОСОБА_2 позов визнала частково, пояснила що кредит дійсно брала борг по кредиту визнає, проте нараховані відсотки вважає завищеними та такими що не відповідають дійсності.
На підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Як встановлено у судовому засіданні 31.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2203050759 про відкриття відповідачу кредитної лінії у розмірі 15 150,00 грн. Зі сплатою 28 % річних, строком на 36 місяців у період з 31.03.2008 року по 31.03.2011 року. Крім того в забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором 31.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 договір поруки № 2203050759 згідно якого поручитель прийняв на себе зобов’язання , у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором здійснити виконання грошових зобов’язань здійснити виконання цих зобов’язань перед банком в обсязі заявленому Банком у письмовій вимозі, протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку.
Згідно з договором відповідач зобов’язується використати кредит на зазначені в договорі цілі, повертати заборгованість по кредиту щомісячно відповідно встановленого графіку, та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.
Позивач повністю виконав свої зобов’язання, щодо надання відповідачу ОСОБА_2 кредиту.
Відповідач умови кредитного договору не виконав, не повернув позивачу частину кредиту в сумі, а також не виплатив проценти за користування грошима, тому з відповідача необхідно стягнути заборгованість.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до договору поруки Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 2203050759 про відкриття відповідачу кредитної лінії у розмірі 15 150,00 грн., а саме: повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірах строках та випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З відповідачів по справі підлягає до стягнення солідарно сума витрат понесених позивачем по справі, а саме: витрати по сплаті судового збору – 278 грн. 61 коп., та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу та у розмірі - 120 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Виходячи із наведених вимог договорів, законодавства, з відповідачів на користь позивача необхідно солідарно стягнути 27861 грн.25 коп. – заборгованість за договором кредиту, та витрати по сплаті судового збору – 278 грн. 61 коп., та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу та у розмірі - 120 грн. 00 коп..
На підставі ст.ст. 6,525,526,554,625,651 ЦК України, керуючись ст. 15,30,62,75,202,202-1 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» 19 Святошинське відділення ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» 19 Святошинське відділення ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованість за договором кредиту в розмірі – 27861 грн. 25 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» 19 Святошинське відділення ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»сплачене ним державне мито в сумі 278,61 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу – 120,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Вишгородським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя: Л.А.Толкачова
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2004 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючої Л.А.Толкачової
при секретарі О.І.Рабчук
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вишгороді цивільну справу за позовом Акціонерного поштово – пенсійного банку “Аваль” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
В С Т А Н О В И В:
АППБ “Аваль” звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 11.03.2003 року між АППБ “Аваль” та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №013/075304/63/967, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 849,00 грн. на строк на 12 місяців зі сплатою 15 відсотків за користування кредитом.
Відповідно до договору ОСОБА_4, зобов”язувався сплачувати банку: заборгованість по кредиту щомісячно та відсотки за користування кредитом.
Позивач повністю виконав свої зобов”язання, однак відповідач умови кредитного договору не виконав.
Позивачем був здійснений перерахунок заборгованості по кредитному договору, який станом на 01.05.2004 року складає 416,59 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом в сумі 370,05 грн., прострочені відсотки за кредитом в сумі 30,49 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків в сумі 16,05 грн.
Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 416,59 грн., а також сплачене державне мито в сумі 51 грн., всього 467,59 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, обґрунтувала позовні вимоги і просить їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання повторно не з”явилась. Про час розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
11.03.2003 року між АППБ “Аваль” та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір про надання відповідачу кредиту в сумі 849,00 грн. строком на 12 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом, виходячи із 15% річних.
Згідно з пунктом 5.2.1 договору відповідач зобов”язується використати кредит на зазначені в договорі цілі, повертати заборгованість по кредиту щомісячно відповідно встановленого графіку рівними частинами та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами кожного місяця.
Позивач повністю виконав свої зобов”язання, щодо надання відповідачці ОСОБА_4 кредиту.
Відповідачка ОСОБА_4 умови кредитного договору виконала частково, сплативши кредит в сумі 479 грн. та відсотки за користування кредитом з 21 вересня 2003 року по 30 квітня 2004 року в сумі 25,94 грн.
В травні 2004 року позивачем був здійснений перерахунок заборгованості по кредитному договору, який складає 416,59 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом в сумі 370,05 грн., прострочені відсотки за кредитом в сумі 25,94 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 2,22 грн. та пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 31,65 грн.
Згідно з п. 5.3.4 кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування видавати наказ про примусову оплату боргового зобов’язання у відповідності до ст.49 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Виходячи із наведених вимог договорів, законодавства, з відповідача ОСОБА_4 на користь АППБ “Аваль” необхідно стягнути 416,59 грн., які він винен позивачу за надання йому кредиту, а також 51 грн. державного мита, а всього 467,59 гривень.
На підставі ст.ст. 6,525,526,554,625,651 ЦК України, керуючись ст. 15,30,62,75,202,202-1 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь акціонерного поштово – пенсійного банку “Аваль” (пр №32008173102 в ГУ НБУ по м.Києву та Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість в сумі 467 гривень 59 копійок.
Рішення протягом одного місяця з наступного дня після його проголошення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2006 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючої Л.А.Толкачової
при секретарі Н.М. Белянської
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерний банку “Укргазбанк” до ОСОБА_5 про звернення стягнення за заставне майно, -
В С Т А Н О В И В:
ВАТ акціонерний банк „Укргазбанк” звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 22.03.2000, та 23.03.2000 року між ВАТ акціонерний банк „Укргазбанк” та ОСОБА_5 було укладено договори застави. Даними договорами частково забезпечувалася вимога Банку, що випливає з кредитного договору №15 від 21.03.2000 року, укладеного між Банком та Спільним Українсько-Кіпрським підприємством „Елтронікс”, за умов якого позичальник зобов’язувався не пізніше 20.09.2000 року повернути кредит Банку у розмірі, передбаченому п. 3.1.1 кредитного договору, наданий на умовах кредитної лінії для виконання зобов’язань по договору №01-4/3 від 17.03.1998 року, сплатити 25,5% річних за користування кредитом, а також штрафи та пені у розмірі та випадках, передбачених кредитним договором та договором застави, з врахуванням усіх змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті. Строки виконання зобов’язань змінювалися на підставі змін та доповнень до кредитного договору. Згідно зі змінами та доповненнями№37 кредитного договору від 27.11.2003 року позичальник зобов’язувався: повернути кредит не пізніше 01.12.2003 року та сплатити проценти за весь період користування кредитом в валюті кредиту, виходячи із 25,5 % річних, не пізніше 20.12.2003 року. Згідно договору застави від 22.03.2000 року предметом застави є житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1, що належить заставодавцю на праві приватної власності. Предметом договору застави обладнання згідно з п.2.1. договору є майно - комплекти будівельних матеріалів та конструкцій „Колоніал” із супутнім обладнанням та побутовою технікою в кількості 5 комплектів, що належить на праві приватної власності заставодавцю. Пунктом .2.7. договору застави від 22.03.2000 року та п. 2.5.6. договору застави обладнання від 23.03.2000 року, передбачено, що у разі коли в момент настання терміну виконання зобов’язань за кредитним договором, зобов’язання позичальником не буде виконано, банк має право одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застав, переважно перед іншими кредиторами. Позичальник виконав свої зобов’язання не в повному обсязі, в зв’язку із чим у нього виникла заборгованість перед банком в сумі 304 019,01 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.12.2005 рік складає 1 535 296, 00 гривень. У зв’язку з цим у банка виникло право погашення заборгованості позичальника за рахунок заставленого майна. Тому позивачі просять звернути стягнення на заставлене ОСОБА_5 за договором застави від 22.03.200 року, та договором застави обладнання від 23.03.2000 року майно - житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 що належить заставодавцю на праві приватної власності, земельну ділянку, або її частину, на якій розташовано житловий будинок, і яка необхідна для використання цієї будівлі за її призначенням, комплекти будівельних матеріалів та конструкцій „Колоніал” із супутнім обладнанням та побутовою технікою в кількості 5 комплектів, що належить на праві приватної власності заставодавцю, розташованого в АДРЕСА_2 виселити усіх громадян, що зареєстровані у житловому будинку за АДРЕСА_1, та стягнути з відповідача витрати пов’язані зі сплатою держмита.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, обґрунтувала позовні вимоги і просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився . Про час розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Позивач повністю виконав свої зобов”язання, щодо надання позичальнику кредиту.
Відповідач умови кредитного договору не виконав частково, не повернув позивачу частину кредиту в сумі 318410,80 американських доларів доларів.
Відповідно до ст.575 ЦК України встановлені окремі види застав, зокрема, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи..
Ст.33 Закону України „Про іпотеку „ передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов”язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином необхідно звернути стягнення на заставлене ОСОБА_5 за договором застави від 22.03.200 року, та договором застави обладнання від 23.03.2000 року майно - житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1, що належить заставодавцю на праві приватної власності. В зверненні стягнення на земельну ділянку, або її частину, на якій розташовано житловий будинок суд вважає за необхідно відмовити, тому що земельна ділянка не є власністю заставодавця, вона не приватизована і перебуває у власності Любимівської сільської ради що підтверджується довідкою Любимівської сільської ради за №15 від 13.02.2006 року.
Крім того, в погашення кредиту необхідно звернути стягнення на комплекти будівельних матеріалів та конструкцій „Колоніал” із супутнім обладнанням та побутовою технікою в кількості 5 комплектів, що належить на праві приватної власності заставодавцю, розташованого в м. Києві по вул. Приколена, 7 на території бази КРУБ „Східінвестморе”.
Вирішуючи питання виселення осіб із житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 суд вважає, що в цій частині позивачам необхідно відмовити, тому що в данному будинку зареєстрованих осіб немає, що підтверджується довідкою Любимівської сільської ради за №15 від 13.02.2006 року.
Позивач звертаючись до суд сплатив державне мито в сумі 1717 гривень, суд вважає, що дану суму на користь позивача необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_5.
На підставі ст.ст. 6,525,526,554,625,651 ЦК України, керуючись ст. 15,30,62,75,202,202-1 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Звернути стягнення на заставлене ОСОБА_5 за договором застави від 22.03.200 року, та договором застави обладнання від 23.03.2000 року майно - житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1, що належить заставодавцю на праві приватної власності, комплекти будівельних матеріалів та конструкцій „Колоніал” із супутнім обладнанням та побутовою технікою в кількості 5 комплектів, що належить на праві приватної власності заставодавцю, розташованого в АДРЕСА_2 на території бази КРУБ „Східінвестморе”.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Відкритого акціонерного товариства акціонерний банку “Укргазбанк” витрати пов’язані зі сплатою держмита в розмірі 1 717 гривень.
В решті позовних вимог позивачу відмовити.
На рішення протягом 10 днів може бути подана заява про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя