Справа № 2- 526/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючої                     Толкачової Л.А.

при секретарі                  Духота Л.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від права спадкування,

В С Т А Н О В И В:

        Позивачка  звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_11 помер ОСОБА_4 – чоловік позивачки, після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: земельну ділянку на території Хотянівської сільської ради масив Каскад СТ «Локомотив» розміром 0,049 га. Спадкоємцями першої черги за законом в рівних частках є позивачка та доньки померлого: ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Позивачка пояснила, що її чоловік дуже тяжко хворів, і потребував стороннього догляду, а 14 січня 2008 року його стан значно погіршився та з діагнозом інсульт його було доставлено до лікарні. Позивачка разом із своїм сином по черзі чергували біля ліжка хворого і на його лікування кожен день витрачалося близько 600-800 грн., тому були витрачені всі спільні збереження позивачки з чоловіком, і їй допомагали брат померлого та її син. Діти померлого, котрі проживали в Росії ніколи не цікавилися здоров’ям батька, та уникали спілкування з ним, на листи не відповідали. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, були повідомлені про тяжкий стан батька, та те що він перебуває у лікарні, проте тільки 17.02.2008 року ОСОБА_3 з чоловіком та перша дружина померлого відвідали його в лікарні. Будь – якої допомоги вони не запропонували та згодом в організації похорону батька участі не брали. Позивачка вважає, що відповідачі мають бути усунуті від права спадкування, оскільки за життя батька, який через похилий вік та тяжку хворобу був у безпорадному стані, вони ухилялися від надання йому допомоги, тому просить суд усунути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від права на успадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 в м. Києві.

        Позивачка – ОСОБА_1 у судовому засіданні, позовні вимоги підтримала та пояснила суду наступне. В період з 2003 року і до самої смерті ОСОБА_4 дуже часто потребував сторонньої допомоги. Давався в знаки характер роботи, перебування у відряджені в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році. Йому тяжко було ходити, а останні 35 днів життя він провів без свідомості. Перебування в реанімації потребувало постійного цілодобового догляду. Треба було слідкувати за гігієною, щоб не утворювалися пролежні, годувати за допомогою шприца, бо сам їсти він взагалі не міг. Відповідачкам було відомо про стан здоров’я батька, проте вони ніяким чином не допомагали йому.

        Представник позивача – ОСОБА_5 позов підтримала та просила задовольнити. Суду пояснила, діти від першого шлюбу померлого протягом 18 років, також під час загострення хвороби, у період, коли ОСОБА_6 був без свідомості у результаті інсульту, не виконували обов’язку повнолітньої дитини по утриманню тяжко хворого батька, ухилялися від надання йому допомоги та не давали грошей на придбання ліків, а тому вважає, що відповідачок слід усунути від права спадкування.

Представник відповідача – ОСОБА_7, суду пояснив, що про обставини перебування батька у лікарні відповідачки дізналися від ОСОБА_8 приблизно 10.02.2008 року. Дізнавшись про це вони попросили ОСОБА_9 придбати необхідні ліки з умовою повернення витрачених нею коштів. Через кілька днів прибули разом із сімє’ю до м. Києва та повернули ОСОБА_9 500 доларів витрачених нею на ліки. Вартість придбання цих ліків є значно більшою за витрати, понесені позивачкою. Брат спадкодавця ОСОБА_10 придбав ліки для брата окремо. А відповідачки, з моменту як тільки дізналися про необхідність надання батькові допомоги, вони її забезпечили. Відтак не існує не лише сукупності ознак, які характеризують поведінку відповідачок, як ухилення від надання допомоги, але й жодної з її ознак.

Представник відповідача ОСОБА_11, вважає, що позов не підлягає задоволенню. Суду пояснив, що відповідачки – ОСОБА_3 та  ОСОБА_2 ніколи не отримували  звісток від батька, або його дружини про те, що їх батько  потребує матеріальної допомоги, а тільки дізналися про тяжкий стан батька, купили йому дорогі ліки та приїхали до лікарні. ОСОБА_3 з 1993 року не працює, а доглядає за дітьми, оскільки у неї чотири дитини з яких одна грудна, і одна інвалід дитинства. Працює чоловік, котрий має не великий  статок. ОСОБА_2 не працює, виховує дітей, і живуть вони лише на зарплату чоловіка, котрий працює в дитячому будинку. Вважає, що по мірі можливості, при крайній необхідності відповідачками була надана допомога батьку, а тому в задоволенні позові слід відмовити.

Свідок ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, суду пояснила, що з ОСОБА_6 вона разом працювала і перебувала безпосередньо перед його керівництвом. Робота в них була пов’язана з частими відрядженнями – залізнична геодезія. На пенсії він часто дзвонив свідку, говорив, що в нього високий тиск, здоров’я слабе, близько місяця перед смертю він був лежачим та знаходився в реанімації. Ще як разом працювали ОСОБА_6, бувало погано, тиск піднімався, проте у зв’язку з строгою комісією він не розголошував про свої недуги. ОСОБА_6 дуже жалкував що не спілкується з своїми дітьми, та приймав допомогу від дітей дружини і матеріальну і допомагали по дому.

Свідок ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2, суду пояснила що ОСОБА_6 дуже хотів спілкуватися з доньками, написав їм листа проте відповіді не отримав і дуже засмутився. Він часто червонів, його вкидало в піт та з ним постійно були ліки, проте сказати про погане здоров’я він міг тільки близьким людям, оскільки був гордою людиною.

Свідок ОСОБА_14 1941 р.н., суду пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_1 та є сусідкою ОСОБА_6, та знає, що у нього був цукровий діабет, високий тиск та великі язви на ногах від варикозу.  Бачила як дружина за ним доглядала, купувала таблетки, підбирала дієту бо в нього діабет. Свідок 13 років живе поруч з їхньою квартирою і ні одного разу не бачила, щоб до нього приїжджали діти.

Свідок ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5, суду пояснив, що ОСОБА_6 знав з 1975 року, бо працювали разом, та були сусідами по дачі і на дачі часто спілкувалися. ОСОБА_6 завжди думав та говорив про своїх дочок.

Свідок ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6, суду пояснив, що з 1994 року раз в рік ОСОБА_6 перебував на санаторному лікуванні. В основному в ньому були проблеми з тиском та головні болі. Пояснив, що у померлого були приступи, гіпертонічна криза, неодноразово забирала швидка допомога. Скаржився на своїх дочок.

Свідок ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7, суду пояснила що, вона є дружиною брата померлого. 14.01.2008 року свідок з чоловіком дізналися про те що трапилося з ОСОБА_6. На купівлю ліків витрачав кошти чоловік свідка, та залучали всіх знайомих хто чим міг допомогти. На пряму померлий з своїми дочками не спілкувався, проте йому завжди було цікаво знати про своїх дітей, і свідок була свого роду посередником при спілкуванні померлого з дітьми, вважає, що це у зв’язку з тим, що доньки та колишня дружина ревнували батька до нової дружини. В лікарні повним доглядом займалися медичні працівники.

Свідок ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8 суду пояснив, що його брат був матеріально незалежний, та допомоги не просив ні у кого, не в нього, не у своїх дітей. Безпомічним він не був до моменту поки не потрапив у реанімацію. В основному витрати по догляду за ОСОБА_6 несла сім’я свідка, а саме з 14.01.2008 року по 16.02.2008 року приблизно 15-16 тисяч гривень, він купував ліки та витрачав кошти на перебування брата у лікарні.

                 Свідок ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_9 суду пояснив, що з ОСОБА_6 знайомий з 1951 року, та товаришували вони приблизно 60 років. На протязі останніх 10 років вони зустрічалися приблизно один раз на місяць. Свідок знайомий і з доньками ОСОБА_6, та з його дружиною – ОСОБА_18. Пояснив, що стан здоров’я у ОСОБА_6 був нормальний, а про те що він потрапив до лікарні дізнався від ОСОБА_3 Наскільки відомо свідку ОСОБА_6 за допомогою до доньок ніколи не звертався і фінансової допомоги ніколи не потребував.

        Свідок ОСОБА_19 ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_10, суду пояснила, що знала ОСОБА_6 давно, підтримували стосунки по телефону, та листівками і останні 10 років він приїжджав до свідків гостювати. Свідку невідомо чи звертався померлий за допомогою до дітей, він ніколи не обговорював поведінку своїх дітей, тільки казав, що хоче передати свою спадщину найменшій онучці - Тоні. Дітей померлого свідок знала і виступала разом з своїм чоловіком посередниками у спілкуванні ОСОБА_6 з дітьми, вважає, що ОСОБА_6 не хотів непокоїти свою дружину, тим, що спілкується з дітьми. Пояснила, що ОСОБА_21 не подобалося те, що ОСОБА_6 спілкувався з сімє?ю ОСОБА_5 та ОСОБА_20, тому він їм телефонував, лише тоді коли дружини не було дома. ОСОБА_6 приховував від дружини про свої контакти з дітьми, та не хотів щоб вона знала про їхнє спілкування.

 Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає   задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1, як дружина, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як рідні діти - є спадкоємцями першої черги за законом на майно, що залишилося після ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_11, що підтверджується копія свідоцтва про шлюб та про народження дітей, які є в матеріалах справи.

Відповідно до ст.1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки та повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання  обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Відповідачі не були зобов’язані судом  надавати  допомогу  своєму батьку, крім того їх ухиляння від обов’язків по утриманню спадкодавця не підтвердженні в судовому порядку. Так позивачка в своїх поясненнях суду вказувала, що ні вона ні померлий ніколи не зверталися до відповідачів з приводу надання їм матеріальної допомоги, що під час хвороб її чоловіка вони також не повідомляли відповідачів про хвороби ОСОБА_4, про те, що він потребує допомоги і догляду. Цю обставину також  підтвердив у судовому засіданні і брат померлого ОСОБА_10, який суду пояснив, що його покійний брат був матеріально незалежний, та допомоги не просив ні у кого, не в нього, не у своїх дітей. Безпомічним він не був до моменту поки не потрапив у реанімацію. Таким чином, позовні вимоги позивачки не можуть бути задоволені, тому що позивачка не навела суду доказів того, відповідачі ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, що він потребував утримання, що він просив у відповідачів допомоги на утримання, що він або дружина просили від відповідачів про надання допомоги через його похилий вік, тяжку хворобу,або каліцтво і був у безпорадному стані.

    Позивачка посилається на ст. 1224 ч.5 ЦК України і  просить усунути спадкоємців - відповідачів від спадкування майна померлого ОСОБА_4 тому, що  відповідачі ухилялися від надання необхідної допомоги спадкодавцю суд вважає необґрунтованим, тому що як було встановлено у судовому засіданні показами сторін і свідків, що відповідачі приїхали із закордонного постійного проживання і з Росії до свого батька в лікарню як тільки дізналися про його безпорадний стан і надавали допомогу у придбанні ліків. Крім того із пояснень свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_8 встановлено що в лікарні повним доглядом за померлим ОСОБА_4 займалися медичні працівники, а витрати несла їх сім’я.

Відповідно до 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

        Суд вважає, позов не підлягає задоволенню, і що відповідачки мають право на отримання спадщини після смерті батька, і в їх діях відсутні ухиляння від виконання дочірнього обов’язку по догляду за безпомічним батьком.

        Суд бере до уваги, те що відповідачі проживають за кордоном у Росії, враховує їх матеріальний стан, що ОСОБА_3 з 1993 року не працює, а доглядає за дітьми, оскільки у неї чотири дитини з яких одна грудна, і одна інвалід дитинства. Працює чоловік, котрий має не великий  статок. ОСОБА_2 не працює, виховує дітей, і живуть вони лише на зарплату чоловіка, котрий працює в дитячому будинку, і те що їх померлий батько не просив у них матеріальної допомоги, але як тільки його дочки дізналися про важкий стан здоров’я, вони зібрали і надали певні суму коштів на лікування.

        В пункті 6 Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що «Правило частини п’ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов’язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечувати умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця може бути пред’явлена особою, для якої таке усунення продовжує пов’язані зі спадкуванням права з підстав визначених у частині другій статті 1259 ЦК України».

Згідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом з спадкоємцями тієї черги, яка а є право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Таким чином, позбавлення права на успадкування не обумовлює його виникнення у особи, яка звернулася із відповідним позовом, і те, що є неприпустимим позбавлення особи права на спадкування без визначення особи, яка таке право повинна одержати, застосування норм права, передбаченої ч. 5 ст. 1224 ЦК України допускається виключно у сукупності з нормою права, передбаченою ч. 2 ст. 1259 ЦК України.

        Позивачка із посиланням на обставину ухилення відповідачками від надання допомоги спадкодавцеві, який був у безпорадному стані, а також норму права, передбачену ч. 5 ст. 1224 ЦК України, звернулася до суду за захистом своїх майнових прав і інтересів і просить суд змінити правовідносини щодо спадкування шляхом позбавлення відповідачок такого права. При цьому позивачка не зазначила хто таке право повинен одержати.

На підставі ст. 1218,1224, 1261ЦК України, керуючись ст. 10,60,212,213, 215 ЦПК України,  суд, -

В И Р І Ш И В :

        В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від права спадкування, - відмовити.    

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя:                                                 Л.А.Толкачова