№-2-9519/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Гавриловій Г.Л.
при секретарі Больсуновій Г.О.
за участю представника відповідача Синькова В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за цивільним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської Ради про зобов’язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік -
В С Т А Н О В И В:
27 серпня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про зобов’язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 2905 гривень. Свої вимоги мотивував тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, визнаний інвалідом 2 групи, внаслідок захворювання пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон України № 796) має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Відповідач сплачує щорічну допомогу на оздоровлення в розмірах, що не співвідносяться з мінімальною заробітною платою, встановленою законами України, внаслідок чого за 2009 рік утворилася заборгованість в розмірі 2905 гривень. На його звернення відповідач відмовив у проведенні перерахунку. Просив зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплатити йому недоплачену допомогу за 2009 рік.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача - УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Синьков В.Г., що діє за довіреністю, заперечуючи в судовому засіданні проти пред’явленого позову, пояснив, що за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, фінансуються за рахунок державного бюджету. Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються видатки держави на потреби всього суспільства, розмір та направлення цих видатків. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, до яких відноситься УПСЗН Орджонікідзевського району, беруть зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (ст. 51 Бюджетного кодексу України). Міністерство праці і соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги на оздоровлення постраждалих від наслідків на ЧАЕС громадян у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно постанови КМУ від 12.07.2005р. № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Отже, УПСЗН Орджонікідзевського району, здійснивши виплату позивачу ОСОБА_2 як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи - інваліду ІІ групи, щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до вищезгаданої постанови КМУ № 562 у сумі 120 гривень за 2009р., діяло в межах своїх повноважень як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Закону України про Державний бюджет у зазначений рок, із врахуванням ст. 117 Конституції України, якою передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Підсумовуючи викладене, просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача і отримує щорічну допомогу на оздоровлення передбачену статтею 48 Закону України № 796. Зокрема, йому призначено та фактично виплачено зазначену допомогу в січні 2009 року - 120 гривень.
Такі виплати позивачу проводились в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Інвалідність позивача ОСОБА_2 пов’язана із виконанням ним обов’язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що вбачається з довідки МСЕК № 004844 від 16.10.2006 р.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім’ям за втрату годувальника.
Згідно з підпунктом 11 пункту 28 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України» текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладений в такій редакції: одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ,АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених кабінетом Міністрів України.
Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України», визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Згідно з ст.147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Таким чином, щорічна допомога на оздоровлення, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, з 22 травня 2008 року повинна була виплачуватися відповідно до положень ст.48 Закону України №796, при цьому вихідним критерієм обрахунку такої допомоги виступала мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік.
Судом встановлено, що УПСЗН виплатило позивачу допомогу на оздоровлення за 2009 році не у відповідності із ст.48 Закону України № 796, а у твердій грошовій сумі, визначеній постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року.
Надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , не означає, що останній , встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу таких осіб, встановлених цим Законом. Тобто Кабінет міністрів України повинен був встановити зазначений порядок , не порушуючи положень цього Закону.
Відповідно до ст.19 Конституції України суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими Законами України.
До того ж , відсутність бюджетного фінансування передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» допомоги не може бути причиною невиконання покладених на управління праці та соціального захисту населення зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Таким чином, суд вважає, що позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи відповідно до ст.48 Закону України № 796 має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, ст. ст. 14, 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", керуючись ст. ст. ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік - задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської Ради провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до статті 48 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХП, виходячи з п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати та з урахуванням фактично виплаченої суми.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя ________________ Гаврилова Г.Л.