Справа № 2- 576 / 2010 року                                                        

РІШЕННЯ

іменем України

5 жовтня 2010 року       Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бутенко В.М.

при секретарі Єрданалян Т.А.,

за участю судових розпорядників Бобриш М.С., Гребенюк О.В., Акіншиної Л.В.

за участю позивачки ОСОБА_4

за участю відповідача ОСОБА_5, представника відповідача за ордером ОСОБА_6

за участю представника третьої особи за довіреністю від 3.02.2010 року Івженко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа відділення № 160 Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання права власності на ? частину квартири , -

в с т а н о в и в :

У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача про визнання права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, яку вони купили у 2005 році у період зареєстрованого шлюбу, але відповідач не визнає її прав на цю квартиру та розділити між нею та відповідачем залишок за кредитним договором № 52/Н/ТТ № 160 від 28.12.2005 року в рівних частках.

У лютому 2010 року позивачка ОСОБА_4 уточнила свої позовні вимоги, відмовилася від розподілу між нею та відповідачем залишку за кредитним договором № 52/Н/ТТ № 160 від 28.12.2005 року в рівних частках і залишила тільки вимоги стосовно визнання права власності на ? частини квартири.  

Позивачка просила позов задовольнити – визнати за нею права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та судові витрати залишити за нею.  

Відповідач ОСОБА_5 і його представник за ордером адвокат ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали, просять суд у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити у повному обсягу, судові витрати покласти на позивачку.

В обґрунтуванні заперечень на позов ОСОБА_5 та його представник у письмових запереченнях і у судовому засіданні посилаються на те, що спірна квартира № 9 житлового будинку АДРЕСА_1 Харківської області належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2005 року за кошти в сумі 47470,00 грн., які, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 СК України, належали йому особисто. Так, 28 грудня 2005 року він самостійно у власних інтересах уклав кредитний договір № 52/Н/ТТ № 160 із АКІБ «УкрСиббанк» та отримав кошти в розмірі 35600,00 грн. строком до 28.12.2020р. для придбання житлової будівлі, яка розташована по АДРЕСА_1 Харківської області, а решту суму 11870,00 грн. він особисто отримав у дар від свого батька ОСОБА_8. Відповідач не заперечував, що з 10.12.2005 року дійсно перебував у шлюбі з ОСОБА_4, який розірвали 9.03.2009 року (а.с. 32-33).

Представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за довіреністю від 3.02.2010 року ОСОБА_7 проти задоволення позову не заперечувала (а.с. 47-48).

Заслухавши показання сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини:

Відповідно до статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 грудня 2005 року до 25 лютого 2009 року (а.с. 10,11, 34), у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася донька ОСОБА_3 (а.с. 12).

Відповідно до вимог частини 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

За кредитним договором № 52/Н/ТТ№160 від 28 грудня 2005 року між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_5, останній отримав кредит (грошові кошти) в розмірі 35600,00 грн. строком до 28.12.2020р. для придбання житлової будівлі, яка розташована по АДРЕСА_1 Харківської області (а.с. 18-23). У забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_5 за даним кредитним договором  Банком прийнята порука дружини ОСОБА_4 від 28.12.2005 року (а.с. 68) та договір іпотеки (житлового приміщення) від 13 січня 2006 року (а.с. 14-17).

28 грудня 2005 року ОСОБА_5 одержав від свого батька ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 12902 грн. 75 коп. для придбання спірної квартири (а.с. 92-93).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 28 грудня 2005 року на ім’я ОСОБА_5 була придбана квартира, яка розташована по АДРЕСА_1 Харківської області, за суму 47470,00 грн. (а.с. 5-9).

З 2006 року подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з дітьми проживали та були зареєстровані по АДРЕСА_1 Харківської області.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Позивачка надала суду доказів, що під час шлюбу з ОСОБА_5, проживання їх разом з її дитиною, було укладено договір купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_1, на підставі яких ОСОБА_4 набула права спільної сумісної власності на вказану квартиру.  

Відповідачем по справі, у відповідності з вимогами статей 10,11,60 ЦПК України, не надано належних доказів які підтвердили ті обставини, на які він посилаються як на підставу своїх заперечень на позов — набуття ним для себе за час шлюбу спірної квартири по АДРЕСА_1 Харківської області, за кошти, які належали йому особисто.

 Так, рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.04.2010 року, залишеному без змін ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 10.06.2010 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про визнання дійсним договору пожертви (дарування) грошових коштів в розмірі 12902 грн. 75 коп. від 7 грудня 2005 року відмовлено (а.с. 81-83, 92-93).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка ОСОБА_4 у грудні 2005 року мала на утриманні сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та працювала у м. Барвінково і мала дохід (а.с. 13, 69-71).  

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки про визнання за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, так як  факти, викладені відповідачем в частині придбання спірної квартири за його кошти, не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до статті 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки судові витрати по справі, які підтверджуються квитанціями (а.с. 1, 2).

Керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, статтями 57, 60, 61, 63, 65, 70 СК України, статтями 328, 346, 368, 369, 370, 382 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа відділення № 160 Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання права власності на ? частину квартири задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Правовстановлюючі документи на ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої на ім’я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати утративши чинність.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати на судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп., кошти на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн. 00 коп., а всього суму 171 грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції.

Головуючий: суддя –

Повний текст рішення складено 8 жовтня 2010 року.