Справа № 2-3043/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 вересня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді Л.А. Толкачова
при секретарі Л.В.Духота
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі про перерахунок та виплату пенсії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачем її прав, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який нараховує і виплачує державну (основну) та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, без дотримання вимог цього Закону.
Просила визнати дії відповідача щодо призначення та виплати державної (основної) та додаткової пенсії неправомірними, та зобов’язати відповідача з 01.05.2010 року провести перерахунок та виплату на користь позивача державної основної і додаткової пенсії у відповідності до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( №796) виходячи з розміру ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», судові витрати покласти на відповідача. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі на користь позивача недосплачену суму державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії та належною позивачці сумою відповідно вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.10.2006 року по 30.04.2010 року в сумі 152 385 грн. 71 коп. згідно з проведеним та долученим до позову розрахунком. Стягнути з відповідача судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача просив про задоволення позову з викладених в ньому підстав. Стверджував, що відповідачем були порушені права позивача.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на відповідні постанови Кабінету Міністрів України, якими передбачені розміри виплат окремим категоріям пенсіонерів, та на відповідні положення Бюджетного кодексу, Законів України про державний бюджет України, і «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Заслухавши сторони і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:
З матеріалів справи вбачаються спірні правовідносини, що виникли між управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі та ОСОБА_1 з приводу обчислення розміру пенсії, яка призначена та виплачується останньому на умовах Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При вирішенні цієї справи суд застосовує Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№ 796), при цьому підпункти 9, 12 і 15 пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими запроваджено нову редакцію ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд до уваги не приймає, як таку, що звужує обсяг вже визначених прав і свобод позивача та суперечить Конституції України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду у Вишгородському районі Київської області, отримує пенсію на умовах Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Він є особою, віднесеною до категорії 1, інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного із наслідками Чорнобильської катастрофи, а отже, суб’єктом, визначеним у статтях 50, 54 (Закону № 796), особою, що має право на отримання щомісячної державної (основної) пенсії в розмірі, який в усіх випадках не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Одержувані позивачкою виплати щомісячної пенсії, розміру, визначеному ст. 50 та 54 Закону не відповідають. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» відповідач встановив позивачу іншу мінімальну величину.
Додаткова пенсія позивача виплачується в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 - 20 % від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,
Таким чином, усупереч п. 2 ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачеві пенсія виплачується в розмірах установлених урядовими нормативними актами й без дотримання вимог даного Закону, який за загальними засадами є пріоритетним при визначенні розміру пенсії і тому підлягає застосуванню у цій справі.
Суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання щомісячної державної (основної) пенсії в розмірі не меншому, аніж 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46).
Відповідно до статей 21 і 22 Конституції України конституційні права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод не допускається.
Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту Основного Закону в жодному разі не може бути порушена. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі прав осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи на отримання ними соціальних виплат.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, (про що зазначено у рішеннях № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року та № 6-рп від 9 липня 2007 року), від 22 травня 2008 року № 10-рп, від 27 листопада 2008 року № 26-рп), і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать і особи, які стали інвалідами від захворювання, пов’язаного із наслідками Чорнобильської катастрофи, та яким призначається пенсія за спеціальним законом.
В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 Конституції України не допускається.
Згідно ст.. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України, а тому питання визначення розрахункової величини, що використовується для розрахунку розміру пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, є також предметом виключно законів України.
За висновками Конституційного Суду України зупинення законом України про державний бюджет України дію інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України не відповідає статтям 1,3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
При цьому зазначено й те, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих положень чи законів та будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
З цих підстав посилання представника відповідача на відповідні положення закону України про державний бюджет, якими вносилися зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та на делеговане право Кабінету Міністрів України встановлювати конкретні розміри пенсій суд до уваги не приймає.
Зі змісту ст. .50, 54 Закону № 796 випливає, що для обчислення розміру додаткової пенсії має використовуватись мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, зокрема, законом про державний бюджет на відповідний рік. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав чи встановлював розмір мінімальної пенсії за віком немає.
Таким чином, суд не приймає до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно яких розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі статтями 8 і 19 Конституції України, статтею 8 ЦПК України суд при вирішенні справи керується Конституцією України та законами України. У разі невідповідності правового акта закону України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
При розгляді цієї справи виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а, отже, постанови Кабінету Міністрів України не повинні суперечити нормативним актам, які мають вищу юридичну силу.
Таким чином, суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду у Вишгородському районі Київської області щодо призначення та виплати позивачеві щомісячної державної (основної) пенсії в розмірах менших за 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірах менших від 75 процентів мінімальної пенсії за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст. 50, ст. 54 Закону № 796.
Тим самим, суд вважає наявними порушення прав позивача, які підлягають захисту, а пред’явлений позов частковому задоволенню.
З наведених вище підстав суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної (основної) та додаткової пенсії позивача з 12 березня 2010 року, розмір до виплати якої має відповідати розміру, визначеному ч. 4 ст. 54 та п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796.
На підставі викладеного та керуючись статтями 212- 215 ЦПК України
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі про перерахунок та виплату пенсії, - задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо призначення та виплати щомісячної державної (основної) та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_1 в розмірах, які не відповідають ч. 4 ст. 54 і п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області з провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячної державної (основної) та додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров’ю з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 липня 2010 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796, виходячи з розміру визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на користь ОСОБА_1 120 грн. 00 коп. витрати на ІТЗ судового розгляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня складання рішення у повному обсязі шляхом подання заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Суддя