Справа №  2-2612/2010 рік          

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                             Іменем   України  

               05 жовтня 2010 року     Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого                       судді Кафтанова В.В.,

при секретарі                      Змаженко Н.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської територіальної громади в особі Гостомельської селищної ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, про визнання права власності на спадкове майно, -

                                                                 в с т а н о в и в  :

Позивачка звернулася до суду із позовом про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, про визнання права власності на спадкове майно мотивуючи свої вимоги тим, що 23 жовтня 1987 року між ОСОБА_3 та її рідною тіткою ОСОБА_4 був укладений шлюб. Подружжя проживало за адресою: АДРЕСА_1 Дітей вони не мали, як в шлюбі так і кожен окремо. Їх батьки померли вже дуже давно. 18.02.1997 року подружжя отримало свідоцтво про право власності на житло. В свідоцтві про право власності на житло зазначено, що квартира яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, дійсно належить на праві приватної спільної, власності громадянину ОСОБА_3 та членам його сім’ї – ОСОБА_4.

Також вказує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, про що зазначено в будинковій книзі для громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1. Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, виданий на ім’я ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4. Після смерті дружини, ОСОБА_3 залишився проживати за адресою: АДРЕСА_1.

Вказує, що ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги прийняв спадщину після своєї дружини і в ступив у володіння зазначеним спадковим майном. На час відкриття спадщини він постійно проживав разом зі спадкодавицею, але у визначений законом строк не звернувся до державної нотаріальної контори за видачею йому свідоцтва про право на спадщину. 09 липня 2003 року ОСОБА_3 зробив заповіт, котрим усе майно, що належатиме йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право, заповів їй.

Також вказує, що останні дні свого життя ОСОБА_3 погано себе почував у зв'язку з чим вона забрала його за місцем свого проживання, де він ІНФОРМАЦІЯ_5 помер. Позивачка за власні кошти похоронила ОСОБА_3 Інших спадкоємців ОСОБА_3 не мав. Позивачка, як спадкоємець за заповітом, 1 червня 2010 року звернулася до Ірпінської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини та подала заяву про її прийняття. Однак, на сьогоднішній день вона не може оформити спадщину, тому, що приватним нотаріусом при укладенні заповіту було зроблено технічну помилку в її прізвищі і замість “ОСОБА_1” нотаріус написала “ОСОБА_1”. Відповідно до запису у паспорті громадянина України вона зазначена як ОСОБА_1 і при відмінюванні її прізвища в давальному відмінку слід вказувати “ОСОБА_1”.

Просила встановити факт належності заповіту від 09 липня 2003 року серії НОМЕР_1 складеного ОСОБА_3 на її ім’я – ОСОБА_1. Визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила її задовольнити.

      Представник відповідача Гостомельська територіальна громада в особі Гостомельської селищної ради  в судове засідання не з’явився, до суду надійшов лист з проханням розглянути справу у відсутності представника відповідача.

                Суд, заслухавши пояснення позивачки, покази свідків, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

                Так, в судовому засіданні встановлено, що 23 жовтня 1987 року між ОСОБА_3  та рідною тіткою позивачки - ОСОБА_4 був укладений шлюб. Подружжя проживало за адресою: АДРЕСА_1. Дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мали, як в шлюбі так і кожен окремо. Батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4  померли.

Також встановлено, що 18.02.1997 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали свідоцтво про право власності на житло. В свідоцтві про право власності на житло зазначено, що квартира яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної спільної, власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

 Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, про що зазначено в будинковій книзі для громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, виданий на ім’я ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4. Після смерті дружини ОСОБА_3 залишився проживати за адресою: АДРЕСА_1.

Встановлено, що ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги прийняв спадщину після своєї дружини ОСОБА_4 і вступив у володіння зазначеним спадковим майном. На час відкриття спадщини ОСОБА_3 постійно проживав разом зі спадкодавицею – ОСОБА_4, але у визначений законом строк не звернувся до державної нотаріальної контори за видачею йому свідоцтва про право на спадщину. 09 липня 2003 року ОСОБА_3 зробив заповіт, котрим усе майно, що належатиме йому на день смерті, заповів позивачці.

 Встановлено, що останні дні свого життя ОСОБА_3 погано себе почував у зв'язку з чим позивачка забрала його за місцем свого проживання, де він ІНФОРМАЦІЯ_5 помер. Позивачка за власні кошти похоронила ОСОБА_3 Інших спадкоємців ОСОБА_3 не мав. Позивачка як спадкоємець за заповітом, 1 червня 2010 року звернулася до Ірпінської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини та подала заяву про її прийняття. Однак, на сьогоднішній день позивачка не може оформити спадщину, тому, що приватним нотаріусом при укладенні заповіту було зроблено технічну помилку в прізвищі позивачки і замість “ОСОБА_1” нотаріус написала “ОСОБА_1”. Відповідно до запису у паспорті громадянина України позивачка зазначена як ОСОБА_1 і при відмінюванні прізвища позивачки в давальному відмінку слід вказувати “ОСОБА_1”.

                За даних обставин суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення.

                Зазначені вище обставини стверджуються копією паспорта ОСОБА_1 (а.с.5); свідоцтвом про одруження (а.с.6); свідоцтвом про смерть (а.с.7-8); свідоцтвом про право власності на житло (а.с.9); заповітом (а.с.11); будинковою книгою (а.с.13-15); технічним паспортом (а.с.16-17) та іншими матеріалами справи.

Згідно ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті та про встановлення факту прийняття спадщини; встановлення даних фактів необхідно заявнику для оформлення спадщини.

                На підставі ст. ст.234,235,256-259  ЦПК України, та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215  ЦПК України, суд, -

                                                                                 в и р і ш и в :

  Позовну заяву задовольнити.

  Встановити факт належності заповіту від 09 липня 2003 року серії НОМЕР_1 складеного ОСОБА_3 на ім’я – ОСОБА_1.

 Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

 Копію рішення направити відповідачу для відома.

 Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  його проголошення.

                                  Суддя                                                                                         В.В. Кафтанов