Апеляційний суд Дніпропетровської області м. Кривий Ріг

Справа 22ц-10098\2007                                      Головуючий у першій

Категорія   44(1)                                                   Інстанції Шум Л.І.

Доповідач Соколан Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 березня 2007року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Барильської А.П.

Суддів - Соколан Н.О., Ляховської І.Є.

при секретарі - Чубіній А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Криворізький   залізорудний   комбінат»     Дульського   Анатолія Леонідовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 та представника позивача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від ЗО березня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», про визнання незаконною бездіяльність Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» стосовно виконання зобов'язання по виділенню їй квартири, про зобов'язання Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» надати їй окрему квартиру

Встановила: В травні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ВАТ «КЗРК) про визнання незаконною бездіяльність ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» стосовно виконання зобов'язання по виділенню їй квартири, про зобов'язання Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» надати їй окрему квартиру .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 березня 2006 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2. та представник позивача ОСОБА_1. ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалені нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважають, що рішення суду необгрунтоване та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема на думку позивача та представника позивача, суд при ухвалені рішення повинен був керуватися ст. 171 ЖК УРСР, та прийняти до уваги, що позивач постійно проживала у будинку, який підлягав

2

знесенню,  але їй  не  було запропоновано ні  житла,  ні  кошти  на  його придбання

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що згідно рішення Криворізької міської ради народних депутатів Дніпропетровської області № 20\368 від 4.10.1978 року надані земельні ділянки під санітарно-захисну зону, за рахунок відчуження при садових ділянок і зносу будинків громадян, до списку будинків, які підлягають зносу віднесено будинок № 96 по вул.. Снєгірьовська.

Рішенням № 16 від 22 січня 1986 року виконкому Криворізької міської ради народних депутатів відділу капітального будівництва РУ. ім. Леніна надана земельна ділянка площею 7,7 га за рахунок зносу житлових будинків, в тому числі і будинку № 96 по вул. Снєгірьовська. Цим же наказом зобов'язано відділ капітального будівництва РУ.ім. Леніна провести оцінку майна громадян і сплатити компенсацію за майно громадян, яке підлягає знесенню.

Представник позивача ОСОБА_1. є власником будинку № 96 по вулиці Снєгірьовська в м. Кривому Розі на підставі свідоцтва про право на спадщину.

За правилами ст. 52 Закону України «Про власність», статей 171-173 ЖК УРСР у разі вилучення земельної ділянки, на якій розташований належний громадянину будинок, власник вправі обрати вид компенсації.

Суд першої інстанції при ухвалені рішення про відмову в задоволені позовних вимог, вірно встановив обставини по справі, обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_2. постійно не проживала в будинку № 96 по вулиці Снєгірьовська, та своєю заявою від 19.01. 2004 року відмовилась від вимог на частину житла, яке надається її матері ОСОБА_1. у зв'язку зі зносом будинку 96 по вул. Снєгіровська ,давши згоду на сплату власнику будинку , матері ОСОБА_1. згідно її заяви від 19.01. 2004 року грошової компенсації за домоволодіння та насадження.

На думку колегії суддів, суд в повному обсязі встановив права й обов'язки осіб, які беруть участь у справи, обставини справи, перевірив доводи сторін, надав їм правильну правову оцінку. Висновки суду обґрунтовані, підтверджені письмовими матеріалами справи, а також поясненнями самих учасників процесу. Рішення суду відповідає нормам матеріального й процесуального закону.

Доводи викладені в апеляційній скарзі про те , що позивач постійно проживала у будинку, який підлягав знесенню, але їй не було запропоновано ні житла, ні кошти на його придбання, висновків суду не спростовують, тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

3

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 та представника позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Судді: