Справа № 2-2027\2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М ‘Я М    У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2010 року.                                                         м. Запоріжжя.

Заводський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді  Федоренко Р.Г.,

                          секретаря Васильченко Н.О.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  цивільну справу   за позовом    ОСОБА_1 до Управління Пенсійного  Фонду  України   в Заводському районі м. Запоріжжя   про зобов’язання  вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся  ОСОБА_1 з позовом  до Управління Пенсійного  Фонду  України   в Заводському районі м. Запоріжжя, ( надалі УПФУ) в якому просить  зобов’язати    Управління Пенсійного  Фонду  України   в Заводському районі м. Запоріжжя  здійснити перерахунок  та виплату йому пенсії  з застосуванням   показника   середньої  заробітної плати   працівників  в середньому   на одну  застраховану  особу в цілому по Україні, з якої сплачено  страхові  внески за 2009 рік, який становить  1 650 грн. 43 коп.  з  урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

 В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що в березні 2010 року він звернувся до    Управління Пенсійного  Фонду  України   в Заводському районі м. Запоріжжя із заявою про  перерахунок  пенсії за віком  відповідно до  по п. 4  ст. 42  Закону України  « Про загальнообов’язкове  державне   пенсійне страхування» від   09 липня  2003 року  № 1058- ІV.

Згідно  з ч. 4 ст. 42 Закону  №  1058- ІV, у разі, якщо  застрахована особа після призначення  пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок  пенсії з урахуванням  не менш ніж  24 місяців страхового стажу  після призначення ( попереднього перерахунку) пенсії  незалежно  від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється  із заробітної плати ( доходу), з якого була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок  пенсії  проводиться  із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені  в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІV. Із застосуванням  показника  середньої заробітної плати  працівників в середньому  на одну застраховану особу  в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка  відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року  перерахунку пенсії.

Після зробленого Відповідачем перерахунку, він зрозумів, що його було зроблено  із застосуванням  показника  середньої заробітної плати по України  за 2007 рік, який становить 1197грн.91коп., а не за календарний рік , що передує року перерахунку  пенсії – 2009 рік.

На його запит Відповідачу щодо цих обставин, він отримав  від нього відповідь,  якою його було повідомлено, що перерахунок його пенсії  було зроблено  з використанням показника середньої заробітної  плати по України  за 2007 рік, який становить  1 197,91 грн. Цей показник був застосований Відповідачем  згідно з пунктом  3  п. 11 Постанови КМУ  від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі  питання  соціального захисту  окремих категорій громадян». При цьому Відповідач посилається  також  у своїй відповіді  на Рішення Конституційного Суду України  від 22 травня 2008 року, у відповідності до якого,  що зміни , що були внесені  до ст.ст. 40,42 Закону України  «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» в частині  визначення  зазначеного  вище показника  заробітної плати  та порядку проведення  перерахунку пенсій  були визнані неконституційними, а рішення щодо  відновлення  дії зазначеної норми  в попередній редакції не  приймалось.

Далі Позивач посилається на те, що  із тексту  Рішення КСУ від 22 травня 2008 року № 10-рп 2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними  деякі положення Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення  змін  до деяких  законодавчих актів України», не тому, що  вважав  певний показник, який має бути  застосований  при перерахунку , неконституційним, а тому, що Закон України про  Державний бюджет України, як правовий акт, має  особливий  предмет регулювання, відмінний  від інших законів України , він стосується  виключно  встановлення   доходів та видатків  держави  на загальносуспільні  потреби, тому цим законом  не можуть  вноситься зміни, зупинятися дії чинних  законів України, а також встановлювати    інше ( додаткове)  правове  регулювання  відносин , що є предметом  інших законів України.

Оскільки  предмет  закону  про Державний бюджет України   чітко визначений  у Конституції  України, Бюджетному кодексі України, то цей закон  не може вносити зміни  до інших законів України, зупиняти  їх дію  чи скасовувати  їх. У разі необхідності  зупинення  законів, внесення до  них змін і доповнень, визнання їх не чинними,  мають використовуватись окремі закони,  а  не  закон  про Державний бюджет.

Після   скасування Рішенням КСУ  від 22 травня  2008  року  змін, що були внесені   до ст. ст.  40. 42 Закону України   №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року КМУ  було прийнято Постанову  № 530 «Про  деякі  питання  соціального захисту  окремих категорій громадян», якою, на думку Позивачки,  тільки підтверджується застосування  при  перерахунку пенсій  показника    середньої  заробітної плати  в Україні саме  за календарний рік, що передує   року перерахування пенсії.

Зокрема  п. 11 Постанови № 530 КМУ встановлено, що у разі   коли застрахована особа після  призначення  пенсії  відповідно  до Закону      України   №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року, продовжувала  працювати, проводиться перерахунок пенсії  з урахуванням не  менш ніж  24 місяці страхового стажу  після призначення  ( попереднього  перерахунку) пенсії  незалежно  від  перерв в роботі.  Перерахунок  пенсії  проводиться  із  заробітної плати ( доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера  перерахунок пенсії  проводиться із заробітної плати  за періоди страхового стажу, зазначеними  в ч. 1 ст. 40   Закону України   №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року, із застосуванням   показника середньої заробітної плати   працівників  у середньому  на одну застраховану особу  в цілому по Україні, з якої сплачено  страхові внески  та яка відповідно  до вказаного  Закону, враховується  для обчислення  пенсії  за календарний рік, що передує  року перерахунку пенсії.

Відповідно до ст. 4 та п. 16 Прикінцевих положень    Закону      України   №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року  законодавство  про пенсійне забезпечення  базується на Конституції України, складається з Закону  №   1058- ІV , а також  інших законів  та нормативно-правових актів прийнятих у  відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини  у сфері  пенсійного забезпечення. До приведення  законодавства  України   у відповідність  до Закону України    №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року та інші  нормативно-правові  застосовуються  в частині, що не  суперечить зазначеному Закону України №   1058- ІV.

  Надалі Позивач робить висновок про те, що  проведення  перерахунку пенсії, передбаченого  ч. 4 ст.42    Закону України    №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року врегульовано  Постановою КМУ  №  530, яка є чинною, не суперечить  зазначену Закону та п. 11 зазначеної постанови,  якою встановлено  проведення перерахунку  пенсій із застосуванням  показника  середньої заробітної  плати на рік, що передує  року звернення  за перерахунком пенсії.

                 Далі Позивач  підкреслює, що  протягом  2005-2008 років  для перерахунку пенсії  відповідно до  ч. 4, ст.42 Закону України   №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року, органами ПФУ  вже застосувався показник  середньої заробітної  плати  за рік, що передує  року звернення   про перерахунок пенсії. При цьому, будь – яких різних тлумачень  щодо  застосування  такого порядку  не виникало.

У зв’язку з цим Позивач  вважає, що  правовідносини, що виникають  в процесі реалізації  права на перерахунок пенсії, передбаченого  ч. 4 ст. 42  . Закону України   №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року  основані  та принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє Державі посилатись  на відсутність  певного нормативного акту, який  визначає  механізм  реалізації  прав та свобод громадян, закріплених у конституційних нормах та  інших актах. Як свідчить  позиція ЄС  у справі  Yvonne van Duyn v. Home  Office ( Case 41\74 van Duyn v. Home Office), принцип  юридичної визначеності  означає, що зацікавлені особи  повинні мати  змогу  покладатись на  зобов’язання, взяті державою, навіть якщо  такі  зобов’язання  містяться  в законодавчому акті, який загалом  не має  автоматичної прямої дій. Така  дія вказаного   принципу  пов’язана з  іншим принципом – відповідальності  держави, яка полягає  у  тому, що  держава не може  посилатися на власне   порушення  зобов’язань   для запобігання   відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган  публічної влади  схвалили певну концепцію, то в даному випадку  така держава чи орган вважатимуться  такими, що діють протиправно, якщо вони  відступлять від  такої політики чи поведінки, зокрема,  щодо фізичних осіб без завчасного  повідомлення  про зміни  в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення  такої політики  чи поведінки дало підстави для обґрунтованих сподівань  у фізичних осіб стосовно  додержання державою  чи органом публічної влади   такої політики чи поведінки.

Відповідач вчинив дію, що суперечить  вимогам ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно з якими, органи державної влади  зобов’язані  діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що  передбачені Конституцією та законами України та при прийнятті  нових  нормативно-правових актів або  внесенні  змін у діючі, не  допускається  зменшення  змісту й обсягу  існуючих прав  і свобод.

 В судове засідання  Позивач не з*явився, але надав суду письмову заяву в якій просить суд розглянути справу в його відсутності,  позовні вимоги підтримує і просить  їх задовольнити.

 Представник  Відповідача в судове засідання не прибув однак,  надіслав суду заяву в якій просить суд розглянути справу в їх відсутності та заперечення на  позов, в якому  посилається на те, що  при призначенні  пенсій у 2009 році  застосовується  показник  заробітної плати ( доходу)   в середньому на одну особу в цілому по України. З якої сплачено  страхові внески  та яка  відповідно  до Закону  враховується  для обчислення  пенсії 2008 рік ( 1 573,99 грн.), як це  визначено підпунктом 2 пункт 11 Постанови КМУ  від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання захисту окремих категорій громадян».

Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» ( із змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України»)  було передбачено  проведення  перерахунків  пенсій з урахуванням  страхового стажу, набутого  після  її  призначення та із застосуванням показника  заробітної плати ( доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону  враховується  для  обчислення  пенсії  за календарний рік, що передує  року перерахунку пенсії,  що визначався  згідно ст. 40 Закону.

 Рішенням  Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, що  були  внесені  до статей  40, 42 Закону України  « Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування» в частині  визначення  зазначеного  вище  показника  заробітної плати  та порядку  проведення  перерахунку  пенсій  були визначені  неконституційними, а рішення  щодо відновлення дії зазначеної норми  в попередній редакції не приймались.

У зв’язку з цим, перерахунки  пенсій проводились  відповідно  до  п.п. 3 п. 11 Постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 530  «Деякі питання  соціального захисту  окремих  категорій  громадян».

До законодавчого врегулювання  питання  визначення  показника  заробітної плати  ( доходу) в середньому  на одну особу в цілому по України ,  з якої сплачено  страхові внески  та яка  відповідно до Закону  враховується  для обчислення  пенсії  за 2007 рік ( 1 197,91 грн.)

Вивчивши матеріали справи, суд приходить  до висновку, що  заявлений позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

  У березні.2010 року позивач звернувся до    Управління Пенсійного  Фонду  України   в Заводському районі м. Запоріжжя із заявою про  перерахунок  пенсії за віком  відповідно до  по п. 4  ст. 42  Закону України  « Про загальнообов’язкове  державне   пенсійне страхування» від   09 липня  2003 року  № 1058- ІV.

Листом Відповідача № К171-3 від 23.06.2010 року  позивачу  було відмовлено у задоволенні його заяви про перерахунок  пенсії у відповідності до вимог зазначеного  Закону ( а.с. 7).  При цьому Відповідач  посилався на ті ж самі підстави для відмови, що і в запереченнях на позов.

  Між тим, суд  вражає, що погодитись  з зазначеним Відповідачем обґрунтуванням  про відмову  про порахунок пенсії  позивачу погодитись не можна.  

Згідно  з ч. 4 ст. 42 Закону  №  1058- ІV, у разі, якщо  застрахована особа після призначення  пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок  пенсії з урахуванням  не менш ніж  24 місяців страхового стажу  після призначення ( попереднього перерахунку) пенсії  незалежно  від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється  із заробітної плати ( доходу), з якого була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок  пенсії  проводиться  із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені  в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-ІV. Із застосуванням  показника  середньої заробітної плати  працівників в середньому  на одну застраховану особу  в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка  відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року  перерахунку пенсії.

                Після   скасування Рішенням КСУ  від 22 травня  2008  року  змін, що були внесені   до ст. ст.  40. 42 Закону України   №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року КМУ  було прийнято Постанову  № 530 «Про  деякі  питання  соціального захисту  окремих категорій громадян», якою, як вважає суд,  було підтверджене  застосування  при  перерахунку пенсій  показника  застосування  показника  середньої  заробітної плати  в Україні саме  за календарний рік, що передує   року перерахування пенсії.

Зокрема  п. 11 Постанови № 530 КМУ встановлено, що у разі   коли застрахована особа після  призначення  пенсії  відповідно  до Закону      України   №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року, продовжувала  працювати, проводиться перерахунок пенсії  з урахуванням не  менш ніж  24 місяці страхового стажу  після призначення  ( попереднього  перерахунку) пенсії  незалежно  від  перерв в роботі.  Перерахунок  пенсії  проводиться  із  заробітної плати ( доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера  перерахунок пенсії  проводиться із заробітної плати  за періоди страхового стажу, зазначеними  в ч. 1 ст. 40   Закону України   №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року, із застосуванням   показника середньої заробітної плати   працівників  у середньому  на одну застраховану особу  в цілому по Україні, з якої сплачено  страхові внески  та яка відповідно  до вказаного  Закону, враховується  для обчислення  пенсії  за календарний рік, що передує  року перерахунку пенсії.

Відповідно до ст. 4 та п. 16 Прикінцевих положень    Закону      України   №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року  законодавство  про пенсійне забезпечення  базується на Конституції України, складається з Закону  №   1058- ІV , а також  інших законів  та нормативно-правових актів прийнятих у  відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини  у сфері  пенсійного забезпечення. До приведення  законодавства  України   у відповідність  до Закону України    №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року та інші  нормативно-правові  застосовуються  в частині, що не  суперечить зазначеному Закону України №   1058- ІV.

Перерахунок пенсії, передбачений  ч. 4 ст. 42    Закону України    №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року врегульовано  Постановою КМУ  №  530, яка є чинною, не суперечить  зазначену Закону та п. 11  якої встановлено  проведення перерахунку  пенсій із застосуванням  показника  середньої заробітної  плати на рік, що передує  року звернення  за перерахунком пенсії.

Правовідносини, що виникають  в процесі реалізації  права на перерахунок пенсії, передбаченого  ч. 4 ст. 42   Закону України   №  1058- ІV  від  28 травня 2008 року  основані  та принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє Державі посилатись  на відсутність  певного нормативного акту, який  визначає  механізм  реалізації  прав та свобод громадян, закріплених у конституційних нормах та  інших актах. Як свідчить  позиція ЄС  у справі  Yvonne van Duyn v. Home  Office ( Case 41\74 van Duyn v.. Home Office), принцип  юридичної визначеності  означає, що зацікавлені особи  повинні мати  змогу  покладатись на  зобов’язання, взяті державою, навіть якщо  такі  зобов’язання  містяться  в законодавчому акті, який загалом  не має  автоматичної прямої дій.

Згідно вимог ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України,  органи державної влади  зобов’язані  діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що  передбачені Конституцією та законами України та при прийнятті  нових  нормативно-правових актів або  внесенні  змін у діючі, не  допускається  зменшення  змісту й обсягу  існуючих прав  і свобод.

        Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008р., у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та. про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 14, 6-22. 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та Змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

                Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

                 Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення            Конституційного Суду України від 22.05.2008р. та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що  діями Відповідача  порушені права  Позивачки на  перерахунок  пенсії  у відповідності до вимог Закону України « Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування».

                               Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

      Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

       Таким чином,  доводи Відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення перерахунку  пенсій працюючим пенсіонерам не є підставою для  відмови в такому перерахунку.

        На підставі  викладеного, керуючись ст. ст.   19, 22, 64, 152 Конституції України, ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, Постановою КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання  соціального захисту  окремих  категорій громадян», Рішенням Конституційного суду України № 10-рп2008 р. від 22 травня 2008 року, ст. ст. 58-60,  209, 212-223 ЦПК  України,  суд

                                                                        В И Р І Ш И В :

          Зобов’язати   Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя  здійснити  перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1  з 01.03.2010року  з використанням  показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну  застраховану  особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові  внески в 2009 році, який становить 1 650 грн. 43 коп. та здійснювати в подальшому виплати у розмірі  відповідному  цього  розрахунку.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду  Запорізької області  шляхом подачі на протязі 10 днів  апеляційної скарги.

Суддя: