Справа № 22ц/4973 Головуючий в 1 інст.Чішман
Категорія 19 Доповідач Микитюк
УХВАЛА
Іменем України
27 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Старовойта Г.С., Омельчука М.І.
при секретарі Сапінській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (третя особа ТОВ «Новинка Лтд») про стягнення коштів
за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 25 червня 2010 року,
встановила:
В грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати дійсним договір купівлі-продажу ТОВ «Новинка Лтд» (часток у майні товариства), укладений між нею та відповідачами 29 грудня 2007 року та визнати за нею право власності на частки відповідачів у статутному фонді. Під час розгляду справи змінила предмет позову і просила стягнути з відповідачів грошові кошти в розмірі 753000 грн., а також інфляційні витрати в розмірі 169767 грн. та 3 % річних в розмірі 15039 грн.37 коп., а всього 937806грн.37 коп. В обґрунтування позову зазначила, що впродовж грудня 2007 року - червня 2008 року передала відповідачам в забезпечення договору купівлі-продажу ТОВ «Новинка Лтд» грошові кошти в сумі 753000 грн., що підтверджується письмовими розписками. В подальшому відповідачі відмовилися переоформити на неї свої частки в статутному капіталі підприємства, але гроші не повернули.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 25 червня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 753000 грн. авансу, 169767грн. інфляційних, 15039 грн.37 коп. – три відсотки річних, 1700 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права – статей 638, 656, 625 ЦК України. Вказує, що між ним та ОСОБА_1 не був укладений договір купівлі-продажу ТОВ «Новинка Лтд» . Отримані від позивачки кошти були повернуті 04 вересня 2008 року ОСОБА_5 для подальшої передачі ОСОБА_1 у вигляді 170000 доларів США.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що з 26 червня 2001 року по 21 січня 2009 року ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були засновниками ТОВ «Новинка Лтд» (а.с.174-211). Згідно складених і підписаних ОСОБА_4 розписок від 29.12.2007 року, 06.02.2008 року, 11.03.2008 року, 16.05.2008 року, 16.06.2008 року він отримав від ОСОБА_1 в якості завдатку за продаж ТОВ «Новинка Лтд» відповідно 106000 грн., 197000 грн., 250000 грн., 50000 грн., 150000 грн., а всього 753000 грн. Оригінали розписок знаходили у позивачки і були надані суду її представником в судовому засіданні 25.06.2010 року і приєднані до матеріалів справи (а.с.287-292).
Як вбачається із змісту Статуту ТОВ «Новинка Лтд» учасник товариства може продавати належну йому частку у статутному фонді учаснику товариства, передача частки фіксується у книзі реєстрації часток товариства або безпосередньо товариству (пункти 4.7.). Затвердження договорів, угод, укладених товариством, є виключною компетенцією зборів учасників (пункт 7.5. Статуту). ОСОБА_4 не надав суду доказів на підтвердження того, що на час отримання від ОСОБА_1 коштів він володів всіма частками і міг одноособово розпоряджатися ними. Також він не надав рішення зборів співвласників ТОВ «Новинка Лтд» щодо затвердження договору купівлі-продажу майна товариства та докази на підтвердження своїх повноважень вчиняти такий правочин від імені товариства. Таким чином, ОСОБА_4 не мав повноважень на відчуження часток ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та майна товариства.
Відповідно до ст.177 ЦК України об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права. Юридична особа ТОВ «Новинка Лтд» не є об’єктом цивільних, а тому не може бути предметом договору купівлі-продажу.
Отже, ОСОБА_4 безпідставно отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 753000 грн.
Особа, яка набула майно без достатньої правової підстави зобов’язана повернути потерпілому це майно (ч.1 ст.1212, глава 83 ЦК України). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст.1212 ЦК України). Частиною 1 ст.1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Те, що суд першої інстанції вважав грошові кошти в розмірі 753000 грн. авансом, є помилкою, яка не впливає на правильність рішення про їх стягнення.
У разі безпідставного одержання грошей нараховуються проценти за користування ними (ч.2 ст.1214 ЦК України), розмір яких згідно ст.536 ЦК України встановлюється договором або законом.
Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки ОСОБА_4 зобов’язаний повернути позивачці грошові кошти, суд першої інстанції обґрунтовано, із дотриманням вимог ст.ст.1212-1214,536,625 ЦК України стягнув з нього борг з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми. Апеляційна скарга не містить заперечень щодо розміру відповідальності за порушення грошового зобов’язання.
ОСОБА_4 не надав доказів на підтвердження повернення ним ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 753000 грн ., отриманих згідно розписок від 29.12.2007 року, 06.02.2008 року, 11.03.2008 року, 16.05.2008 року, 16.06.2008 року.
Посилання апелянта на передачу ним через ОСОБА_5 для ОСОБА_1 170000 доларів США у вересні 2008 року не можуть бути взяті до уваги з огляду на наступне.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_5 був у встановленому законом порядку уповноважений представляти інтереси ОСОБА_1 у її відносинах з ОСОБА_4. ОСОБА_4 були отримані гроші у гривнях, а не долари США, які і є об’єктом зобов’язання, визначеного главою 83 ЦК України. На час розгляду справи оригінали розписок знаходились у ОСОБА_1 Покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 про передачу ОСОБА_4 ОСОБА_5 та його сину у вересні 2008 року непрозорих пакетів, в яких за словами ОСОБА_4 знаходились долари США, взагалі не стосуються предмету спору по даній справі. Ці свідки не надали жодних показів про те, що зустріч ОСОБА_4 із ОСОБА_5 та передача пакетів стосуються правовідносин, які виникли між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 згідно розписок (технічний запис судового засідання від 04 грудня 2009 року).
Підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 25 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: Судді: