Справа № 22ц/4972 Головуючий в 1 інст.Рафальський
Категорія 5 Доповідач Микитюк
РІШЕННЯ
Іменем України
27 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Старовойта Г.С., Омельчука М.І.
при секретарі Сапінській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенської міської ради (третя особа ВАТ „Коростенський щебзавод”) про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним, визнання права власності на нерухоме майно
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Коростенського міськрайонного суду від 14 червня 2010 року,
встановила:
В липні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане 24 лютого 2005 року виконкомом Коростенської міської ради та визнати за нею право власності на 1/2 частину цієї квартири. В обґрунтування позову зазначила, що з 1992 по 2007 рік перебувала в шлюбі з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Останній 25 лютого 1997 року придбав у ВАТ „Коростенський щебзавод” спірну квартиру. Після його смерті позивачці стало відомо, що ОСОБА_3 в 2005 році приватизував квартиру, про що видане свідоцтво про право власності. Вважає що квартира є спільним майном подружжя і вона має право власності на ? частину квартири.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 14 червня 2010 року позов задоволено частково. За ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. В решті вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі дочка ОСОБА_3 ОСОБА_2 просить скасувати рішення щодо визнання за позивачкою права власності на ? частину квартири і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що 24 лютого 2005 року виконкомом Коростенської міської ради на ім’я ОСОБА_3 видане свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Право приватної власності на спірну квартиру набуто ОСОБА_3 в результаті приватизації, у визначеному Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду” порядку, а тому вказана квартира не є спільним майном подружжя. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. З 1992 по 2007 рік він перебував в шлюбі з ОСОБА_1, яка з 2001 року зареєстрована в АДРЕСА_2.
Суд першої інстанції відмовив ОСОБА_1 в позові про визнання незаконним свідоцтва про право власності на квартиру. В цій частині рішення ОСОБА_2 та позивачкою не оскаржується, а тому набуло законної сили.
Оскільки існує чинний правовстановлюючий документ, який підтверджує право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру, вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на частину квартири є безпідставними.
Висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частини квартири суперечить нормам матеріального права та рішенню суду про відмову у визнанні незаконним свідоцтва про право власності на квартиру.
За таких обставин рішення в частині задоволення позову належить скасувати в порядку п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України і ухвалити нове рішення про відмову в позові за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду від 14 червня 2010 року в частині задоволення позову і ухвалити в цій частині нове рішення. Відмовити ОСОБА_1 в позові до Коростенської міської ради про визнання права власності на частину квартири за безпідставністю. В частині відмови в позові рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: Судді: