Справа № 2-а-244/2010 рік

           ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 вересня 2010 року суддя Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим  Лущеко Л.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, інспектора роти Дорожньо - патрульної служби відділу ДАІ м. Миколаєва про визнання постанови ВЕ № 153963 по справі про адміністративне правопорушення - неправомірною,

ВСТАНОВИВ:

позивач просить суд визнати постанову ВЕ № 153963 від 26.04.2010 року, яка складена  інспектором роти ДПС відділу Державтоінспекції м. Миколаїва молодшим сержантом - Грицюком Олексієм Петровичем про адміністративне правопорушення – неправомірним та скасувати його.

Свої вимоги мотивує тим, що 26.04.2010 року інспектором роти ДПС відділу Державтоінспекції м. Миколаїва Грицюком Олексієм Петровичем була складена постанова ВЕ № 153963 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, де вказано, що «26.04.2010 року в м. Миколаїві о 17 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_1, керував транспортним засобом «ВАЗ-2109», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Садовій на перехресті з проспекту Леніна не зупинився перед дорожнім знаком 5.62 (місце зупинки), по напряму його руху виїхав на перехрестя на заборонний сигнал світлофора, чим порушив п.п. 16.8 ПДР України», і був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

З постановою він не згоден, оскільки о 17 годині 50 хвилин керував автомобілем «ВАЗ-2109», державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Миколаїві по вул. Садовій на перехресті з проспектом Леніна, знаходився в загальному потоці (другий від перехрестя) на заборонному сигналі світлофора, після включення зеленого сигналу світлофора, почав рух за попереднім автомобілем, що стояв, і проїхав перехрестя на дозволений сигнал світлофора. Після проїзду порядку 100 метрів вперед, був зупинений інспектором ДАІ. У його автомобілі знаходилися пасажири - ОСОБА_3, який є власником автомобіля «ВАЗ-2109», державний номерний знак НОМЕР_1 та ОСОБА_4, які можуть підтвердити факт проїзду перехрестя на дозволений сигнал світлофора, зупинку автомобіля інспектором ДАІ.

При складанні протоколу він запропонував інспекторові ДАІ внести до протоколу свідчення свідків, проте, отримав від інспектора відмову, копія адміністративного протоколу йому також не видавалася.

У судове засідання позивач не з'явився, представив заяву, в якій просить суд розглянути справу у його відсутність, на позові наполягає (а.с. 27).

Відповідач - представник Управління Державної автомобільної інспекції при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області в судове засідання не з”явився, представив лист, у якому просить суд слухати справу у їх відсутність, позов не визнає  (а.с. 13).

    Відповідач – Грицюк О.П. в судове засідання не з”явився з невідомої суду причини, хоча сповіщений був належно та своєчасно (а.с. 11).

На підставі клопотань сторін про розгляд справи за їх відсутністю та у відсутність осіб, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду , суд, відповідно до ст.ст. 122 ч.4, 128 ч.6 КАС України, ухвалив здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню по слідуючим підставам.

Відповідно до ст.18 ч.1 п.2 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.  

Судом було встановлено, що постановою ВЕ № 153963 від 26.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП і на нього було накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за порушення п.п. 16.8 Правил дорожнього руху України, а саме: не зупинився перед дорожнім знаком 5.62 (місце зупинки) по напряму його руху виїхав на перехрестя, на заборонний сигнал світлофора (а.с. 4).

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про адміністративне правопорушення, інспектором не були роз”яснені позивачу права і обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с. 4), що є грубим процесуальним порушенням прав і законних інтересів позивача.

Крім того, з його слів, копію протоколу він не одержував і пояснень не писав (а.с.2), чим порушені були його права, передбачені ст. 254 ч. 2 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, які були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи, не з”явились в судове засідання, а також не надали суду будь - яких доказів правомірності винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, запит суду про надіслання адміністративного матеріалу на адресу суду, залишили без задоволення (а.с.9, 13-14, 16-17, 25, 29) тому, суд вважає, що відповідачі не надали доказів правомірності своїх дій при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1

           За таких обставин, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, у зв’язку з чим постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 10-12, 17, 71, 86, 122 ч.4, 128, 159, 161 –163, 185, 186 КАС України, ст.ст. 122 ч. 2, 277, 287, 288, 293 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати постанову ВЕ № 153963 від 26.04.2010 року, яка складена  інспектором роти ДПС відділу Державтоінспекції м. Миколаїва молодшим сержантом - Грицюком Олексієм Петровичем про адміністративне правопорушення – неправомірним та скасувати його.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .

Суддя