ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2010 р. Справа № 6/131-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Бугирі Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Олішевський Д.А. (довіреність №6182 від 25.11.2009р.),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Торговець цінними паперами "Тетраідер"
на рішення господарського суду Вінницької області
від "15" липня 2010 р. у справі № 6/131-10 (суддя Говор Н.Д.)
за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк",
м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговець цінними паперами
"Тетраідер", м.Вінниця
про стягнення 431344,25грн. заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговець цінними паперами "Тетраідер" про (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог) стягнення 406838,08грн., в тому рахунку: 182091,52грн. боргу по кредиту, 128 531,66грн. боргу по процентах, 75889,29грн. пені за прострочення сплати кредиту та процентів, 1000грн. штрафу (фіксована частина), 19325,61грн. штрафу (процентна складова - 5% від розміру боргу).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.07.2010р. позов задоволено частково в сумі 386512,47 грн.
Стягнуто з ТОВ "Торговець цінними паперами "Тетраідер" на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" 182091,52грн. основного боргу по кредиту, 128531,66грн. процентів за користування кредитом, 75889,29грн. пені за прострочення сплати кредиту та за прострочення сплати процентів, 3865,12грн. державного мита та 211,47грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Торговець цінними паперами "Тетраідер" звернулося в Житомирський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення 75889,29 грн. пені.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:
- відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що позбавило його на захист своїх прав та інтересів;
- в рішенні суду відсутні обгрунтовані розрахунки та не наведені підстави для стягнення з відповідача суми боргу та штрафних санкцій;
- як зазначає скаржник, кредитним договором надано право банку списувати кошти з усіх рахунків позичальника, тобто здійснювати договірне списання. Тобто, в даному випадку має місце прострочення кредитора, а саме не вчинення ним дій щодо списання грошових коштів з поточного банківського рахунку відповідача. Однак, суд, не перевіривши чи вчинив кредитор дії, спрямованні на договірне списання коштів, необгрунтовано стягнув з відповідача всю суму неустойки.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений належним чином, колегія суддів вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2008р. між сторонами справи був укладений кредитний договір № 07/08-027.
Частиною "А" договору передбачено, що ліміт договору становить - 60000,00 доларів США на поповнення оборотних коштів, та 34,00грн. на сплату страхових платежів у випадках і в порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 договору; термін повернення кредиту - до "10" липня 2009р.; за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 16% річних; при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання щодо погашення кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 40,08% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; датою сплати процентів є 30-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання Договору, якщо ще не передбачено п.7.3. При несплаті процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими.
Пунктом 1.1. передбачено, що банк (позивач) за наявності вільних коштів зобов'язується надати позичальнику (відповідачу) кредит у формі, передбаченій п. А. 1, з лімітом і на цілі, зазначені в п. А. 2, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного, в третьому абзаці п. 2.1.2. в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороду, в обумовлені договором строки.
Пунктом 2.1.2 договору передбачено, що банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, у межах суми, обумовленої п.1.1, а також за умови виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.12 договору. Для одержання кредиту (або його частини) Позичальник зобов'язується не пізніше дати запланованого одержання кредиту надати в банк попередню вимогу в довільній формі із зазначенням суми кредиту і строку його надання.
Відповідно до п.п.2.2.2.-2.2.3. договору, позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2,2.2.16,2.3.2.
Відповідно до п.п.4.1.-4.2. договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка по дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2., 2.2.3., 2.2.16, 2.3.2., 2.4.1. позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному п. А. 6.; у відповідності зі ст.212 Цивільного кодексу України, при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань щодо погашення кредиту, передбачених п.1.2., 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1. позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. А.7. договору.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 провадиться в дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена в п. А.8. договору; якщо повне погашення кредиту провадиться в дату, відмінну від зазначеної в даному пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Відповідно до п. п. 4.10. - 4.11. договору, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунка до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, що починається з попередньої дати сплати процентів по поточну дату сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом; нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на погашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається.
Договором №1 про внесення змін до договору від 19.08.2008р. сторони погодили та виклали п. А.2 договору в наступній редакції:
"А.2 ліміт даного кредитного договору - 41867,00 доларів США на наступній цілі: поповнення оборотних коштів та 34,00грн. на сплату страхових платежів у випадках і а порядку, передбачених п. п. 2.1.5., 2.2.12. договору.
На виконання договірних умов, позивач надав відповідачу кредитні грошові кошти в сумі 60000,00 доларів США, що підтверджується Ордером-розпорядженням від 17.07.2008р.
Відповідач свої договірні зобов'язання в частині погашення кредиту виконав частково в сумі 36950,44 доларів США, що підтверджується банківськими виписками.
Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №1/9-067 від 23.03.2010р. з вимогою погасити заборгованість за договором. Факт отримання відповідачем даної претензії підтверджується поштовим повідомленням №113357 від 25.03.2010р., однак вказана претензія залишена останнім без відповіді та задоволення.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, оскільки виконав погашення кредиту лише частково на суму 36950,44доларів США, тому його заборгованість перед позивачем складає 182091,52грн., що по курсу НБУ станом на 13.07.2010р. становить 23049,56 доларів США, що підтверджується належним чином оформленими документами.
Оскільки основний борг відповідача становить 182091,52грн., а відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів погашення заборгованості в повному обсязі, господарський суд Вінницької області, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, правомірно стягнув зазначений борг з відповідача.
За користування кредитними грошовими коштами відповідачу нараховані проценти за період з лютого 2009 року по 14.07.2010р. в сумі 16269,83 доларів США (що по курсу НБУ станом на 13.07.2010р. становить 128531,66грн.), які останнім не сплачені, а тому правомірно стягнуті судом першої інстанції.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 75889,29грн. пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 03.11.2008р. по 14.07.2010р., 1000,00грн. штрафу (фіксована ставка) та 19325,61грн. (процентна складова - 5% від розміру заборгованості) штрафу.
Відповідно до п.п.5.1.,5.4. договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривнях. У випадку, якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату щоденного нарахування; нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.5.1.,5.2.,5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано позичальником.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, позивач підставно застосував зазначений вид відповідальності до відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неправомірності застосування штрафу за порушення грошових зобов'язань, встановленого п.5.8 договору.
Що стосується посилань скаржника на неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідача, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.05.2010р. порушено провадження у справі №6/131-10 та призначено розгляд справи на 29.06.2010р., ухвалою від 29.06.2010р. розгляд справи відкладено на 15.07.2010р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконання останнім вимог ухвали суду від 26.05.2010р..
Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 затверджено "Інструкцію з діловодства в господарських судах України" (із змінами та доповненнями внесеними наказами ВГСУ від 17.11.2003р. N57, від 25.10.2004р. N64), яка встановлює єдину систему організації діловодства, порядок роботи з процесуальними документами, і носить обов'язковий характер при веденні діловодства в системі господарських судів України (пункт 1.1 Інструкції).
Розділом третім цієї Інструкції встановлений порядок проходження судових документів та формування справ.
Згідно підпункту 3.5.11. "Інструкції з діловодства в господарських судах України" перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі.
Сторонам справи та у відповідних випадках - іншим учасникам процесу, установам, організаціям, надсилається решта належним чином завірених примірників процесуальних документів.
На звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Підпунктом 3.5.1 п. 3.5 визначено, що ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до матеріалів справи.
В матеріалах справи є наявним повідомлення про вручення поштового відправлення, яке засвідчує факт отримання відповідачем 31.05.2010р. ухвали про порушення провадження у справі.
Враховуючи той факт, що ухвали про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були направлені сторонам у відповідності до вимог "Інструкції з діловодства в господарських судах України" рекомендованою кореспонденцією (поштове повідомлення про неодержання ухвали не повернулося до господарського суду), а скаржник не надав апеляційній інстанції доказів неодержання зазначених ухвал, зокрема, довідки з пошти, доводи ТОВ "Торговець цінними паперами "Тетраідер" про неналежне його повідомлення про час слухання справи не заслуговують на увагу.
Щодо доводів апеляційної скарги про недослідження судом першої інстанції факту прострочки кредитора, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст.4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.
Однак скаржник не надав жодного доказу на підтвердження факту прострочення кредитора.
Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, належною оцінкою доказів та з'ясуванням обставин спору, а тому передбачені законом підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 15 липня 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговець цінними паперами "Тетраідер" - без задоволення.
2. Справу №6/131-10 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Будішевська Л.О.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 4прим.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд