Справа №2-130/2010

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 березня 2010 року                 Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді                     Спринчука В.В.,

при секретарі                     Яровій О.В.,

        за участю позивача                     ОСОБА_1,

        представника позивача                 ОСОБА_2,

        третьої особи                     ОСОБА_3,                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнофос», ЗАТ «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

в с т а н о в и в  :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнофос», ЗАТ «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.10.2008 року о 12.00 год. ОСОБА_3 працюючи менеджером ТОВ «Укртехнофос», керуючи автомобілем «ВАЗ» /д.н. НОМЕР_1/, який належить ТОВ «Укртехнофос», на 142 км автодороги Вінниця – Бар, під час виявлення небезпеки для руху не впевнився у відсутності небезпеки для інших учасників дорожнього руху, змінив напрямок руху, виїхавши на смугу зустрічного руху, допустивши зіткнення із зустрічним автомобілем «ВАЗ» /д.н. НОМЕР_2/, який належить позивачу та яким керував ОСОБА_4, ОСОБА_1 знаходився в даному автомобілі в якості пасажира.

В результаті ДТП позивач отримав тілесні ушкодження лівого променево – зап’ястного суглобу, забою грудної клітини.

Автомобіль позивача отримав технічні пошкодження, згідно висновку експерта №555 від 23.12.2008 року, на загальну суму 44 445 грн. 38коп., за проведення авто – товарознавчого дослідження позивачем було сплачено 491грн. 65коп., за евакуацію автомобіля 350грн., на лікування позивачем витрачено 20грн.

Таким чином, внаслідок ДТП позивачу завдано матеріальної шкоди на загальну суму 45306 грн. 93 коп.

Крім того, внаслідок ДТП позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що останній морально страждає від того, що багато часу проводить для вияснення обставин ДТП, складання документів, пов’язаних з ДТП та відшкодуванням шкоди, що заважає нормальному способу життя його родини, втратив спокій та сон, що призвело до погіршення стану його здоров`я.

Автомобіль «ВАЗ» /д.н. НОМЕР_1/ застрахований в Українській інноваційній страховій компанії «Інвестсервіс», згідно страхового полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно – правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором /ліміт відповідальності за шкоду становить 25500 грн. – 510 грн. франшизи/.

Таким чином, ТОВ «Укртехнофос» повинно відшкодувати позивачу 20 816грн. 93коп., ЗАТ «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» –24900 грн..

Добровільно відшкодувати збитки відповідачі відмовляються, а тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили їх задоволити.

Третя особа ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно 27.10.2008 року о 12.00 год. він працюючи менеджером ТОВ «Укртехнофос», керуючи автомобілем «ВАЗ» /д.н. НОМЕР_1/, який належить ТОВ «Укртехнофос», на 142 км автодороги Вінниця – Бар, під час виявлення небезпеки для руху не впевнився у відсутності небезпеки для інших учасників дорожнього руху, змінив напрямок руху, виїхавши на смугу зустрічного руху, допустивши зіткнення із зустрічним автомобілем «ВАЗ» /д.н. НОМЕР_2/. Однак вказав на те, що дане порушення ПДР України він допустив через те, що ОСОБА_5 керуючи власним автомобілем не належним чином перевозив вантаж, який з автомобіля злетів, впавши на проїжджу частину дороги, створивши таким чином аварійну ситуацію, через яку ОСОБА_3 був вимушений спрямувати свій автомобіль на зустрічну смугу руху, де сталось згадане вище ДТП.

Представник відповідача ТОВ «Укртехнофос» в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його участю до суду не подав, надав заперечення згідно яких просив в позові відмовити, оскільки позивачем не підтверджено розмір матеріальної та моральної шкоди, заперечив щодо розміру судових витрат, вказав на необхідність стягнення завданої шкоди із ЗАТ «Української іноваційної страхової компанії «Інвестсервіс», оскільки вони є страховиками в даному випадку.

Представник відповідача ЗАТ «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його участю до суду не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розглядові справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224  ЦПК України.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 підтвердила даний нею висновок та суду пояснила, що на підставі заяви від ОСОБА_1 нею проводилось експертне автотоварознавче дослідження дорожнього транспортного засобу, належного останньому, матеріальний збиток якому, завданий внаслідок ДТП, згідно висновку від 23.12.2008 року становить 44 445 грн. 38коп.

З’ясувавши позицію сторін в межах заявлених вимог та поданих сторонами доказів, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до  задоволення частково.

Такого висновку суд дійшов з наступного.

Судом встановлено, що 27.10.2008 року приблизно о 12 год. 00 хв. на 142 км автодороги Вінниця – Бар, внаслідок ДТП відбулося зіткнення автомобілів «ВАЗ 21099» /д.н. НОМЕР_1/, що належить ТОВ «Укртехнофос» /свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ВКС № НОМЕР_3 /, керованого менеджером ТОВ «Укртехнофос» ОСОБА_3 з належним позивачу автомобілем «ВАЗ 21073» /д.н. НОМЕР_2/ /свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АВС № НОМЕР_4/ під керуванням ОСОБА_4 /позивач перебував в даному автомобілі в якості пасажира/, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.12.2008 року  встановлено винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 грн. в прибуток держави (а.с. 19).

Відповідно до висновку НДЕКЦ МВСУ УМВС України у Вінницькій області № 555 від 23.12.2008 року вартість ремонтно – відновлювальних робіт, без врахування фізичного зносу деталей автомобіля «ВАЗ 21073» /д.н. НОМЕР_2/, завданого власникові дорожнього транспортного засобу /ОСОБА_1./ складає 44 445грн. 38 коп. (а.с. 5 - 17). За проведення авто – товарознавчого дослідження позивачем було сплачено 486 грн. 78 коп. (а.с. 25).

Відповідно до акту виконаних робіт №139 від 27.10.2008 року, вартість робіт, пов’язаних з евакуацією автомобіля позивача становить 350 грн. (а.с. 21).

Автомобіль «ВАЗ» /д.н. НОМЕР_1/ застрахований в ЗАТ «Українській інноваційній страховій компанії «Інвестсервіс», згідно страхового полісу серії ВВ № 4868385, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно – правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором /ліміт відповідальності за шкоду становить 25500 грн. – 510 грн. франшизи/ (а.с. 22).

Встановленим в суді фактам відповідають правовідносини, що виникли із недоговірних зобов’язань з підстав по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, які регулюються Цивільним кодексом України, актами цивільного законодавства України, які не суперечать положенням ЦК України та які регулюють встановлені судом відносини сторін.

Дані правовідносини регулюються:

-   відповідно до ч.1 п.2 ст.11 ЦК України, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків;

-   відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права; ч.2 п.п.8, 9 вказаної статті способами захисту цивільних прав можуть бути відшкодування майнової та моральної шкоди;

-   відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування;

-   відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначені у договорі, грошову суму (стразову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати стразові платежі;

-   відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

-   згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.12.2008 року встановлено винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то дана обставина, у відповідності до вимог ст. 61 ЦПК України /постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою/, доказуванню не підлягає.

Визначаючись щодо правової оцінки особи відповідача, на якого суд повинен покласти обов’язок відшкодувати збиток, суд враховує, що за ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку; відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

Так як зіткнення автомобіля «ВАЗ 21099» /д.н. НОМЕР_1/, належного ТОВ «Укртехнофос» з вини менеджера ТОВ «Укртехнофос» ОСОБА_3 з належним ОСОБА_1 автомобілем «ВАЗ 21073» /д.н. НОМЕР_2/  власнику останнього завдано матеріальної шкоди в розмірі 44 795 грн. /з яких 44 445 грн. – розмір матеріального збитку,  350грн. – послуги евакуатора/, яку правомірний володілець джерела підвищеної небезпеки (автомобіль «ВАЗ 21099») ТОВ «Укртехнофос» добровільно відшкодувати не бажає, крім того відповідно до страхового полісу серії ВВ № 4868385 відповідальність останнього в разі настання страхового випадку перед третіми особами застрахована в ЗАТ «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», то задля поновлення порушених прав позивача зазначені розміри матеріальної шкоди підлягають примусовому стягненню з відповідачів ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» /в межах обумовленого ліміту/, ТОВ «Укртехнофос» з роз’ясненням права регресу до винної в скоєнні ДТП особи – ОСОБА_3, який не є володільцем джерела підвищеної небезпеки, а лише особою, яка використовувала його в інтересах ТОВ «Укртехнофос» за трудовою угодою.

Відмовляючи в задоволенні стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Пункт 9 ПП ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» зазначає, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Оскільки позивачем згадані обставини не доведено, відповідних доказів не подано, не вказано самого факту заподіяння моральної шкоди, в чому вона полягає, не обґрунтовано її розмір, тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували реальні витрати позивача на лікування суд в частині цих вимог також відмовляє.

Суд відмовляє позивачеві в частині стягнення витрат на правову допомогу /2 000 гривень/ зважаючи на відсутність у суду належним чином документально підтверджених витрат.

Заперечення ТОВ «Укртехнофос» проти позову суд відхиляє, оскільки розмір шкоди, завданої позивачу встановлено та підтверджено відповідними та належними доказами в ході судового розгляду, відсутність представника відповідача під час з`ясування обставин ДТП та проведення автотоварознавчої експертизи не вплинуло на законність і обґрунтованість висновків експерта.  

Оскільки ОСОБА_3 не надав суду допустимих та належних доказів, які б вказували на наявність вини в діях інших осіб в створенні аварійної ситуації в ході досліджуваної вище події /правопорушення, передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП/, тому його пояснення в частині виникнення згаданого вище ДТП в результаті створення аварійної ситуацій іншою особою судом відхиляються.

Визначаючись щодо стягнення судових витрат, суд виходить з того що, відповідно до ст.79 ЦПК України до судових витрат відносяться: судовий збір та витрати пов’язані з розглядом справи.

За ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам.

Як встановлено по справі, ОСОБА_1  було понесено судові витрати, зокрема, у зв’язку із зверненням до суду сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, проведено оплату послуг експерта, що підтверджується відповідними письмовими доказами.

Беручи до уваги часткове задоволення вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати пропорційно до задоволених вимог, що відповідає вимогам ст.88 ЦПК України.

Крім того з відповідачів слід стягнути на користь держави судовий збір, від сплати якого позивача звільнено.

Розглядаючи дану цивільну справу, визначаючись щодо заявлених позивачем вимог суд виходив з того, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 979, 1172, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 -215, 218 ЦПК України, суд,–

в и р і ш и в  :

Позов задоволити частково.

Стягнути із закритого акціонерного товариства «Української іноваційної страхової компанії «Інвестсервіс» на користь ОСОБА_1 страхову виплату згідно страхового полісу №ВВ/4868385 в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) гривень, 310 (триста десять) гривень – в рахунок понесених судових витрат.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнофос» на користь ОСОБА_1 19 806 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот шість) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 206 (двісті шість) гривень – в рахунок понесених судових витрат.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Української іноваційної страхової компанії «Інвестсервіс» на користь держави судовий збір в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехнофос» на користь держави судовий збір в розмірі 198 (сто дев’яносто вісім) гривень.

В решті вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з часу оголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження; апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький    районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: