Справа № 2-5289/10

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

07 вересня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі

          головуючого судді Дрішлюка А.І.,

          при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом , -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Обґрунтовуючи поданий позов посилалась на те, що її батьками – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 14.12.1978 року був придбаний незакінчений будівництвом житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті батька сторони звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, але в зв’язку з тим, що право власності на домоволодіння  не зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» їм було відмовлено.  

Відповідачка  у судовому засіданні  позов визнала у повному обсязі, про що надала відповідну заяву (а.с.32). Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,   суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні 08 січня 1977 року Київським відділом ЗАГС між ОСОБА_3 та ОСОБА_2   був зареєстрований шлюб (а.с.22).

14.12.1978 року батьки позивачки - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за договором купівлі – продажу, придбали  незакінчений будівництвом житловий будинок, забудований на 76 %, розташований на земельній ділянці площею 574 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34) . Будинок належав продавцю – ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.08.1978 року за №2-4510. Згідно цього договору усі права та обов’язки, що виникають з договору про право забудови перешли до покупця -  ОСОБА_3. Договір був посвідчений державним нотаріусом П’ятої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько позивачки – ОСОБА_3 помер, про що Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було зроблено актову запис в книзі реєстрації смертей №369 від 09.06. 2009 року (а.с. 10) .

За життя ОСОБА_3 закінчив будівництво домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на 100 %, що підтверджується довідкою КП «ОМБТІ та РОН»   (а.с.9), але не встиг зареєструвати його (а.с.33) .

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування  у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття  ними  спадщини або відмови від її прийняття. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270  ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Позивачка такої заяви не робила. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з відповіді Сьомої Одеської державної  нотаріальної контори (а.с.29) , з заявами про прийняття спадщини до майна ОСОБА_3 звернулися ОСОБА_1 та  ОСОБА_2. Крім того, як вбачається з копії паспортів сторони фактично прийняли спадщину, оскільки постійно проживали та мешкали зі спадкодавцем (а.с. 6, 7).

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про спадкування” N 7 від  30.05.2008 р., якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини. Оскільки будівництво спадкодавцем здійснювалось відповідно до законів, що були чинними на час переселення родини спадкодавця, про що свідчить типовий проект забудови, копія якого приєднана до матеріалів справи,  то до його спадкоємців переходить не тільки право власності на будівельні матеріали, які використані під час будівництва та змінили якісно-кількісні показники,  але й всі права забудовника, зокрема право на здачу його в експлуатацію.

. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 1258, 1261, 1268, 376 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про спадкування” N 7 від  30.05.2008,  ст.ст. 10, 11, 208, 209, 212, 217, 213-215  ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Встановити що до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 до спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 переходять права та обов’язки забудовника житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів обладнання, які були використані для будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів обладнання, які були використані для будівництва житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ                              А.І. ДРІШЛЮК