Справа № 2-4873/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня  2010 року Малиновський районний суд м.  Одеси у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання – Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -  

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2010 року АТ „Імексбанк” звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси із позовом до  ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії. Обґрунтовуючи свої вимоги представник позивача зазначив, що 23 квітня 2007 року між АТ „Імексбанк” та ОСОБА_1  був укладений договір кредитної лінії  № 693, відповідно до умов якого, позивач відкрив ОСОБА_1  кредитну лінію  в сумі 700000 доларів США строком до 21.04.2017 року, а відповідачка зобов’язалася сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 14% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами (а.с.6-12) . Пізніше додатковими угодами до договору №693 розмір кредитної лінії було збільшено до 1200000 доларів США. У зв’язку з несплатою ОСОБА_1 відсотків за кредитом, представник позивача просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за простроченими відсотками по договору у розмірі 131277 грн. 37 коп., та стягнути судові витрати.

15.06.2010 р. АТ „ІМЕКСБАНК” подано до суду уточнений позов (збільшення позовних вимог), обґрунтовуючи змінені позовні вимоги тим, що відповідачка не виконала вимоги кредитного договору в частині сплати відсотків впродовж встановленого договором строку, у зв’язку з чим термін надання кредиту визнано таким, що закінчився.  Станом на 15.06.2010 року заборгованість по кредиту складає 10569542 грн. 57 коп. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості та судові витрати (а.с.64-66) . 08.07.2010 р. позовні вимоги АТ „ІМЕКСБАНК” були уточнені в частині стягнення заборгованості, сума боргу станом на 08.07.2010 р. склала 10573041 грн. 84 коп. (а.с.89-90).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Представник відповідача позов не визнав, посилався на порушення чинного законодавства з боку позивача, а тому вважав, що в позові повинно бути відмовлено. Додаткові мотиви та пояснення зафіксовані технічними засобами фіксації процесу.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Між сторонами виникли правовідносини, що регламентуються нормами зобов’язального права.

В судовому засіданні встановлено, що 23 квітня 2007 року між АТ „Імексбанк” та ОСОБА_1  був укладений договір кредитної лінії  № 693, відповідно до умов якого, позивач відкрив ОСОБА_1  кредитну лінію  в сумі 700000 доларів США строком до 21.04.2017 року, а відповідачка зобов’язалася сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 14% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами. Як вбачається з п. 1.3 вищевказаного договору, з метою забезпечення виконання відповідачем зобов’язань по кредитному договору, між АТ „ІМЕКСБАНК”  і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, згідно з умовами якого в іпотеку було передано нерухоме майно та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

17.04.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду, якою розмір відсотків річних був змінений до 16% річних (а.с.14) . Додатковою угодою до договору №693 від 29.04.2010 р. розмір кредитної лінії було збільшено до 1200000 доларів США (а.с.15-17) .

Додатковими угодами від 22.12.2008 р, 19.03.2009 р. та 26.06.2009 р. в договір №693 було внесено зміни до графіку погашення заборгованості (а.с.19-28) .

23.09.2009 р. і 20.01.2010 р. до вищеозначеного договору кредитної лінії додатковими угодами внесені зміни, відповідно до яких заборгованість за кредитом переведена в національну валюту України (а.с.30-37) .

Оцінюючи доводи представника, про невідповідність вищевказаних угод вимогам закону суд виходить з встановленою ЦК України презумпція правомірності правочинів (ст. 204), що означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсність укладених сторонами правочинів прямо законом не встановлена. Цивільна справа відповідно до принципу диспозитивності, змагальності (ст.ст. 10, 11 ЦПК України) розглядається в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами по справі доказів.  Будь-які позовні вимоги про визнання недійсним вказаних угод між сторонами відповідачем не заявлялись. Крім того, відповідачкою були отримані грошові кошти по всім укладеним угодам, що підтверджується заявами про видачу готівки від 07.05.2008 р., 30.04.2008 р., 24.04.2007 р., 23.04.2007 р. на суму в 300000, 200000, 357000 та 343000 доларів США. Факт отримання вказаних грошових сум відповідачка в судовому засіданні не заперечувала (а.с.43-45) . Таким чином посилання на „вплив” при підписанні додаткових угод, не узгоджується з наступними діями відповідача, який отримував та використав ці грошові кошти.  Щодо переводу валюти кредиту в гривну, то такі дії сторін відповідають  ст. 524 ЦК України, були узгоджені між сторонами, оформлені належним чином,  а власно стаття не передбачає прив’язки еквіваленту к якомусь конкретному курсу іноземної валюти, залишаючи це питання на вирішення сторін.      

Внаслідок несвоєчасної сплати відсотків по кредитному договору, у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 133277 грн. 37 коп., що підтверджується відповідною довідкою, та розрахунком заборгованості від 01.04.2010 р. (а.с.46, 47).

Як вбачається зі змісту п.4.2 зазначеного договору №693, у випадку невиконання позичальником зобов’язань за цим договором протягом більше двадцяти днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, і позичальник зобов’язаний повернути кредит, сплатити відсотки за фактичний час користування кредитом та нараховану пеню.

З метою повідомлення відповідачки про такі обставини, АТ „Імексбанк” на ім’я ОСОБА_1 21.04.2010 р. було надіслано лист-претензію №2329 (а.с.67-69). Однак, відповідачкою зобов’язання в 20-денний термін виконані не були.

З врахуванням зібраних по справі доказів та за відсутності обґрунтованих заперечень   сторони відповідача, проти заявленого позову та його правового обгрунтування  суд вважає, що ОСОБА_1  порушила умови договору кредитної лінії в частині погашення заборгованості та сплати відсотків за користування кредитом, в результаті чого станом на 08.07.2010 р. утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 10573041 грн. 84 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 8717964 грн. 17 коп.,  заборгованість за строковими відсотками у розмірі 1490832 грн. 18 коп. та заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 364245 грн. 49 коп., що підтверджується довідкою №4060 від 08.07.2010 р (а.с.91).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні  встановленим строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені  договором. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частинами позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

З зібраних по справі доказів вбачається, що відповідачка ОСОБА_1  порушила зобов’язання встановлені договором кредитної лінії №693 від 23.04.2010 р. Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, з врахуванням необгрунтованості та безпідставності заперечень відповідачки, за відсутності будь-яких надележних та допустимих доказів порушень умов чинного законодавства з боку позивача позов підлягає задоволенню в повному обсязі.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 11, 524, 525, 526, 530, 554, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 15, 31, 88, 213, 214, 217 ЦПК України, СУД –

ВИРІШИВ :

Позов публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -  задовольнити.  

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-а, код ЄДРПОУ 20971504) з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 10 573 041,84 грн. (десять мільйонів п’ятсот сімдесят три тисячі сорок одна гривня 84 коп.), з яких – заборгованість за кредитом 8717964,17 (вісім мільйонів сімсот сімнадцять тисяч  дев’ятсот шістдесят чотири гривні 17 коп.), заборгованість за строковими відсотками 1 490 832,18 грн. (один мільйон чотириста дев’яносто тисяч вісімсот тридцять дві гривні 18 коп.), заборгованість за простроченими відсотками 364245,49 (триста шістдесят чотири тисячі двісті сорок п’ять гривень 49 коп.)

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-а, код ЄДРПОУ 20971504) з ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700,00 грн. та забезпечення ІТЗ в розмірі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через суд першої інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ                          А.І. ДРІШЛЮК