Справа № 2-1740
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 р. Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
У складі: головуючого судді Димашка В.П.
За участі секретаря Чиборака В.П.
Представника позивачів ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ :
Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання за ними ОСОБА_2, право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0.2273 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 і яка згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ -07-08-2/000222 від 11.07.1994 року була передана у приватну власність ОСОБА_4 для обслуговування будинковолодіння за АДРЕСА_1, і за ОСОБА_3, право власності на 1/2 частину даної земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, і після її смерті відкрилася спадщина за заповітом, який укладений в його, ОСОБА_3, користь.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 і після її смерті відкрилася спадщина за заповітом, укладений в її, ОСОБА_2, користь.
На день смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожній з них належало на праві власності по 1/2 частині будинковолодіння за АДРЕСА_1 та по Ѕ частині земельної ділянки загальною площею 0.2273 га, переданої у приватну власність для обслуговування цього будинковолодіння.
Кожен з них, позивачів, як спадкоємець майна, який прийняв спадщину після смерті вказаних спадкодавців, звернувся до Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори з проханням видачі кожному свідоцтв про право на спадщину за заповітом на майно померлих осіб.
Державний нотаріус Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори погодилася видати кожному з них свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину вищевказаного будинковолодіння.
Однак, згідно вимог ст. 218 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус не вправі видати кожному з них свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, яким підтверджувалося б право власності за кожним із спадкодавців на Ѕ частину даної земельної ділянки.
В них наявний Державний акт на право приватної власності на землю, згідно якого земельна ділянка площею 0.3590 га в с. Воскресинці передана у приватну власність лише одній ОСОБА_4
У зв’язку з вказаними обставинами вони змушені звернутися до суду.
Позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - рідні сестри, які проживали до дня смерті кожної з них в будинковолодінні, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Господарство, в якому проживали сестри ОСОБА_5 відносилося до 15.04.1991 року до суспільної групи - колгоспний двір.
В зв’язку з ліквідацією колгоспних дворів і відповідності з роз’ясненнями п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 20 від 22.12.1995р. "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", ст. ст. 123-126 ЦК України ( редакції 1963 року) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набули право власності на вищевказане будинковолодіння в рівних частках.
Виходячи з вказаного рішенням виконкому Воскресинцівської сільської ради від 29.10.2002 року право власності на вищевказане будинковолодіння було визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по Ѕ його частині. На підставі цього рішення 14.11.2002 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок і яке зареєстровано в Коломийському МБТІ.
За вищевказаним господарством, в якому проживали сестри ОСОБА_5 була закріплена земельна ділянка загальною площею 0.3590 га, з яких 0.2199 га - для обслуговування вищевказаного будинковолодіння і 0.1391 га- для ведення особистого підсобного господарства.
В зв’язку з введення в дію законодавства про приватизацію землі, рішенням Воскресинцівської сільської ради від 25.12.1993 року вищевказана земельна ділянка була передана у приватну власність ОСОБА_4.
На підставі вказаного рішення сільської ради 11.07.1994 року ОСОБА_4 отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ -07-08-2/000222, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на землю за № 194.
На даний час проведена зйомка вищевказаних земельних ділянок сучасними технічними засобами і тому розмір земельної ділянки для обслуговування вищевказаного будинковолодіння уточнений і становить наданий час 0.2273 га. Вказаний розмір затверджений рішенням Воскресинцівської сільської ради за № 742-35/10 від 26.02.2010 року.
Однак, оскільки спірна земельна ділянка площею 0.2273 га була закріплена для обслуговування будинковолодіння, тому згідно вимог ст. 30 ЗК України ( редакції 1992 року) з набуттям право власності на вищевказане будинковолодіння кожен з його співвласників набув право і користування земельною ділянкою, наданою для обслуговування цього будинковолодіння. Оскільки після 15.04.1991 року (ліквідації колгоспних дворів) ОСОБА_4 і ОСОБА_5 набули право власності на вищевказане будинковолодіння, тому кожна з них з набуттям права власності на Ѕ частину будинковолодіння набула і право на користування 1/2 частиною вказаної земельної ділянки.
Згідно ст. 56 ЗК України ( редакції 1992 року) право на приватизацію земельних ділянок мали громадяни, в користуванні яких знаходилися ці земельні ділянки.
Отже, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 набули право власності на вищевказану земельну ділянку в рівних частках.
20.10.2004 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого заповіла ОСОБА_3, все її майно, яке належатиме їй на день її смерті. Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Воскресинцівської сільської ради за реєстровим номером 69. 22.05.2009 року ОСОБА_5 склала заповіт, згідно якого заповіла ОСОБА_2, належну їй Ѕ частину вищевказаного будинковолодіння і земельної ділянки. Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Воскресинцівської сільської ради за реєстровим номером 11. Вказані заповіти не скасовувалися і не відмінялися.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, про що 26.11.2004 року виконкомом Воскресинцівської сільської ради в Книзі реєстрації актів про смерть зроблений актовий запис за № 22.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, про що 04.08.2009 року виконкомом Воскресинцівської сільської ради в Книзі реєстрації актів смертей зроблений актовий запис за № 13.
Після смерті кожної з вказаних осіб згідно вимог ст. 1233 ЦК України відкрилася спадщина за вищевказаними заповітами на майно кожної з померлих – на Ѕ частину будинковолодіння за АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0.2273 га в с. Воскресинці Коломийського р-ну. а також після смерті ОСОБА_4 відкрилася ще і спадщина на її земельну ділянку площею 0.1391 га, яка знаходиться в урочищі Перестави, цільове призначення якої - для ведення особистого підсобного господарства.
Кожен з них, позивачів, згідно вимог ст. 1269-1270 ЦК України прийняв спадщину, оскільки ОСОБА_3, в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4, а ОСОБА_2, в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_5 звернулися з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Осіб, які б мали обов’язкові частки в спадщині, не було, тому кожному з них, позивачів, нотаріусом буде видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/ 2 частину вищевказаного будинковолодіння.
Оскільки згідно вимог ст. 1268 ЦК України (редакції 1963 року) прийнята спадщина належить спадкоємцю з дня її відкриття ( дня смерті спадкодавця), тому після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожен з них успадкував по Ѕ частині спірної земельної ділянки загальною площею 0.2273 га, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Представник позивача позов підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав.
Беручи до уваги пояснення представника позивача, визнання позову відповідачем, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Встановлено, що на підставі рішення Воскресинцівської сільської ради від 29.10.2002 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було видано свідоцтво про їх право власності по Ѕ частині на житловий будинок що в АДРЕСА_1, яке зареєстровано в Коломийському МБТІ 14.11.2002 року за реєстровим № 82.
11.07.1994 року ОСОБА_4 отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ -07-08-2/000222, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на землю за № 194, і згідно якого для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 площею 0.3590 га.
Згідно теодолітної зйомки кадастрового плану земельної ділянки і тому розмір земельної ділянки для обслуговування вищевказаного будинковолодіння уточнений і становить наданий час 0.2273 га. Вказаний розмір затверджений рішенням Воскресинцівської сільської ради за № 742-35/10 від 26.02.2010 року.
Однак, оскільки спірна земельна ділянка площею 0.2273 га була закріплена для обслуговування будинковолодіння, тому згідно вимог ст. 30 ЗК України ( редакції 1992 року) з набуттям право власності на вищевказане будинковолодіння кожен з його співвласників набув право і користування земельною ділянкою, наданою для обслуговування цього будинковолодіння. Оскільки після 15.04.1991 року (ліквідації колгоспних дворів) ОСОБА_4 і ОСОБА_5 набули право власності на вищевказане будинковолодіння, тому кожна з них з набуттям права власності на Ѕ частину будинковолодіння набула і право на користування 1/2 частиною вказаної земельної ділянки.
Згідно ст. 56 ЗК України ( редакції 1992 року) право на приватизацію земельних ділянок мали громадяни, в користуванні яких знаходилися ці земельні ділянки.
Отже, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 набули право власності на вищевказану земельну ділянку в рівних частках.
20.10.2004 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого заповіла ОСОБА_3, все її майно, яке належатиме їй на день її смерті. Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Воскресинцівської сільської ради за реєстровим номером 69. 22.05.2009 року ОСОБА_5 склала заповіт, згідно якого заповіла ОСОБА_2, належну їй Ѕ частину вищевказаного будинковолодіння і земельної ділянки. Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Воскресинцівської сільської ради за реєстровим номером 11. Вказані заповіти не скасовувалися і не відмінялися.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, про що 26.11.2004 року виконкомом Воскресинцівської сільської ради в Книзі реєстрації актів про смерть зроблений актовий запис за № 22.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, про що 04.08.2009 року виконкомом Воскресинцівської сільської ради в Книзі реєстрації актів смертей зроблений актовий запис за № 13.
Після смерті кожної з вказаних осіб згідно вимог ст. 1233 ЦК України відкрилася спадщина за вищевказаними заповітами на майно кожної з померлих – на Ѕ частину будинковолодіння за АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0.2273 га в с. Воскресинці Коломийського р-ну. а також після смерті ОСОБА_4 відкрилася ще і спадщина на її земельну ділянку площею 0.1391 га, яка знаходиться в урочищі Перестави, цільове призначення якої - для ведення особистого підсобного господарства.
Позивачі згідно вимог ст. 1269-1270 ЦК України прийняли спадщину, оскільки ОСОБА_3, в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4, а ОСОБА_2, в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_5 звернулися з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Згідно довідки Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори №764/01-14 позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спірну земельну ділянку у зв’язку з відсутністю право установлювального документу.
Оскільки згідно вимог ст. 1268 ЦК України (редакції 1963 року) прийнята спадщина належить спадкоємцю з дня її відкриття ( дня смерті спадкодавця), тому після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожен з позивачів успадкував по Ѕ частині спірної земельної ділянки загальною площею 0.2273 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, і є підстави для задоволення позову.
На підставі наведеного, та керуючись ст. ст. 174, 213 - 215, 223, ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_2, право власності на Ѕ частину, і за ОСОБА_3, право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0.2273 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, яка згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ -07-08-2/000222 від 11.07.1994 року була передана у приватну власність ОСОБА_4 для обслуговування будинковолодіння за АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Коломийський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно
Суддя: