РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2006 р. | Справа № 9/169-2655 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільська міжобласна експедиція по захисту хлібопродуктів" вул. Гайова, 38, м.Тернопіль,46000
до Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Кременецький комбінат хлібопродуктів" вул. С. Петлюри, 37, м.Кременець,Тернопільська область,47004
За участю представників сторін:
позивача: Бейко Я.М., довіреність № 190279 від 28.08.2006 р.
відповідача: не з’явився.
Суть справи : Представника позивача ознайомлено з правами та обов’язками сторони у процесі згідно з ст. 22 ГПК України.
Позивач –Відкрите акціонерне товариство “Тернопільська міжобласна експедиція по захисту хлібопродуктів”, м. Тернопіль, звернувся 13.07.2006 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Дочірнього підприємства ДАК “Хліб України” Кременецький комбінат хлібопродуктів, м. Кременець, Тернопільської області про стягнення 9050,80 грн. заборгованості та 3207,68 грн. пені за неналежне виконання умов договорів про надання послуг по захисту хлібопродуктів № 26/07-2003 від 26.07.2003 р. та № 14-07/04 від 14.07.2004 р., посилаючись на таке:
26 липня 2003 р. та 14 липня 2004 р. між Дочірнім підприємством ДАК “Хліб України” Кременецьким комбінатом хлібопродуктів, як Замовником, та Відкритим акціонерним товариством “Тернопільська міжобласна експедиція по захисту хлібопродуктів”, як Виконавцем, укладено договори з надання послуг по захисту хлібопродуктів та інших вантажів від комірних та карантинних шкідників за № 26/07-2003 та № 14-07/04.
На виконання вказаних угод позивач провів дезинсекцію складських приміщень відповідача вартістю 5638,80 грн. та 6912,00 грн., відповідно, що підтверджується приймально-здавальними актами виконаних робіт № 14 від 26.07.2003 р. та № 6 від 30.06.2004 р.
У відповідності до п. 4 договору № 26/07-2003 від 26.07.2003 р. всі послуги, надані Виконавцем, Замовник передплачує у повному обсязі, або по частинах згідно з домовленістю, до початку виконання робіт .
Згідно п. 8 договору № 14-07/04 від 14.07.2004 р. відповідач зобов’язався оплатити за виконані роботи до 01 вересня 2004 р.
Як стверджує позивач, вартість виконаних робіт в сумі 5 638,80 грн. за договором № 26/07-2003 відповідач зобов’язаний був сплатити до 26.07.2003 р., а вартість виконаних робіт в сумі 6912,00 грн. за договором № 14-07/04 до 01.09.2004 р.
Однак, виконані роботи відповідачем оплачено лише частково в сумі 3500,00 грн. згідно платіжних доручень № 39 від 29.07.2003 р. та № 9 від 23.09.2005 р.
Станом на 13.07.2006 р. (день звернення з позовом до господарського суду) заборгованість відповідача становить 9050,80 грн.
За порушення договірних зобов’язань, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 3207,68 грн. згідно поданого розрахунку.
Ухвалою від 17.07.2006 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 11:20 год. 28 серпня 2006 р., у якому
прокурор та представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі .
Відповідач представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи –ухвалою від 17.08.2006 р.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає до задоволення частково, враховуючи наступне:
26 липня 2003 р. та 14 липня 2004 р. між Відповідачем, як Замовником, та Позивачем, як Виконавцем, укладено договори з надання послуг по захисту хлібопродуктів та інших вантажів від комірних та карантинних шкідників за № 26/07-2003 та № 14-07/04, згідно з якими Виконавець зобов’язався виконати роботи по боротьбі з комірними і карантинними шкідниками, а Замовник –прийняти та оплатити вказані роботи.
За своєю правовою природою договори, що укладені між сторонами відносяться до договорів підряду.
На виконання вказаних угод позивач провів дезинсекцію складських приміщень відповідача вартістю 5638,80 грн. та 6912,00 грн. відповідно, що підтверджується приймально-здавальними актами виконаних робіт № 14 від 26.07.2003 р. та № 6 від 30.06.2004 р.
У відповідності до п. 4 договору № 26/07-2003 від 26.07.2003 р. всі послуги, надані Виконавцем, Замовник передплачує у повному обсязі, або по частинах згідно з домовленістю, до початку виконання робіт .
В порушення договірних зобов’язань, виконані для нього роботи відповідач оплатив лише частково в сумі 3500,00 грн. згідно платіжних доручень № 39 від 29.07.2003 р. та № 9 від 23.09.2005 р., що не заперечується відповідачем у справі.
Таким чином, умови договору № 26/07-2003 передбачали обов’язок Замовника оплатити виконану підрядником роботу, що означає зустрічний характер зобов’язання.
Отже, станом на 13.07.2006 р. (день звернення з позовом до господарського суду) заборгованість відповідача становить 9050,80 грн. .
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.04 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Пунктом 4 Розділу IX “ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ” Господарського кодексу України, котрий набрав чинності з 1 січня 2004 р., встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Беручи до уваги, що обов’язок відповідача щодо оплати вартості виконаних для нього робіт за договором № 26/07-2003 від 26 липня 2003 р. в сумі 5 638,80 грн., виник до набрання чинності відповідними положеннями ЦК України та ГК України і продовжує діяти після набрання ними чинності з 01.04.04 р. в частині проведення розрахунків, тому до даних правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей норм Господарського кодексу України.
Положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На підставі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 3207,68 грн. за прострочення розрахунків. Позатим, з такими доводами позивача погодитися не можна, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Натомість, в договорі з надання послуг по захисту хлібопродуктів № 26/07-2003 від 26.07.2003 р., на відміну від договору № 14-07/04 від 14.07.2004 р., сторони не передбачили такого виду відповідальності, та не забезпечили належне виконання зобов’язань замовником вимогою про стягнення пені.
Оскільки п. 5 договору № 14-07/04 від 14 липня 2004 р. за несвоєчасну оплату виконаних робіт передбачає стягнення із Замовника пені за кожний день прострочки платежу, тому, вимога про стягнення із відповідача пені у розмірі 2068,13 грн., підлягає до задоволення судом як така, що відповідає закону, встановленим судом обставинам справи та підтверджуються розрахунком.
За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються частково на суму 9050,80 грн. в частині стягнення основного боргу та 2 068,13 грн. в частині стягнення пені, , в іншій частині вимог стосовно стягнення 1139,55 грн. слід відмовити.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 28.08.2006 р. за згодою представник позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути 9050,80 грн. боргу, 2068,13 пені та 218,21 грн. судових витрат з Дочірнього підприємства ДАК “Хліб України” Кременецький комбінат хлібопродуктів, (вул.. С. Петлюри, 37, м. Кременець, Тернопільська область, р/р 26009791563223 в ТОД АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 338017, ідент. код 00956112) в користь Відкритого акціонерного товариства “Тернопільська міжобласна експедиція по захисту хлібопродуктів” (вул. Гайова, 38, м. Тернопіль, р/р 26007013075 в ТФ ВАТ “Кредобанк”, МФО 338244, ідент. код 00956069).
3. Відмовити у стягненні з відповідача 1139,55 грн. за безпідставністю.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “01” вересня 2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна