БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                    Справа № 2 –770/2010 року                                                                                                    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    27 вересня 2010 року                                                                 м. Бершадь

    Бершадський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді  Глушка І.В., за участю секретаря Янчука О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «АК Вінницяобленерго» СО «Бершадські електромережі» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд –

     в с т а н о в и в :

           ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом стверджуючи, що згідно наказу №42-к від 05.06.2006 року я була прийнята в СО «Бершадські ЕМ» на посаду контролера енергозбуту по строковому трудовому договору, а наказом №67 К від 17.08.2006 року—переведена на посаду касира СО «Бершадські ЕМ».

25.05.2010 року вона звернулась в Бершадську районну лікарню за медичною допомогою, оскільки підвернула ногу. В лікарні її було невірно визначено діагноз: «сіновіт голеноступного суглобу» і відмовлено в видачі лікарняного листа. Але призначено лікування електрофорезом протягом 10-ти днів. Оскільки вона не мала лікарняного листа то відвідувала фізкабінет в робочий час. 31.05.2010 року директор СО «Бершадські ЕМ» наказав їй підписати заяву про звільнення за власним бажанням, погрожуючи, що в інакшому випадку він звільнить її за «прогул», а тому вона написала заяву про звільнення.

 04.06.2010 року вона зробила рентген, який підтвердив, що попередній діагноз встановлений в Бершадській ЦРЛ був невірним і встановлено новий діагноз: «надлом ділянки п’яткової кістки на фоні п/травми остеопорозу», а остаточний діагноз встановлено 08.06.2010 року в Вінницькій обласній лікарні ім.Пирогова—«закритий перелом бугра лівої п’ятки без зміщення». Тому вважаючи своє звільнення незаконним, вона написала заяву до директора  Бершадські ЕМ Жука В.В. заяву в якій просила визнати недійсною заяву про звільнення її за власним бажанням, однак розглянувши її адміністрація СО «Бершадські ЕМ» повідомила, що її звільнення проведено згідно норм чинного законодавства, мотивуючи свої рішення тим, що її хвороба не підтверджена листом тимчасової непрацездатності встановленої форми. Вважаючи дії адміністрації СО «Бершадські ЕМ» незаконним просить постановити рішення суду, яким поновити її на роботі касира ВАТ «АК Вінницяобленерго» СО «Бершадські електромережі» та стягнути з ВАТ «АК Вінницяобленерго» СО «Бершадські електромережі» на її користь судові витрати понесені нею в зв’язку з розглядом справи.

    В судовому засіданні позивачка підтримала позов і просить його задовольнити.

    Представник відповідача Загородній О.А. позов не визнав і пояснив, що на підставі ст.233 КЗпП України ОСОБА_1 мала право звернутись до суду з заявою про поновлення на роботі в місячний строк з дня вручення наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Але даний строк вона пропустила, оскільки  трудову книжку отримала 02.06.2010 року, що засвідчено її особистим підписом, а до суду з даним позовом вона звернулась  20.07.2010 року. Тому він просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в зв’язку з закінчення строку позовної давності.

          Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити із наступних підстав:

    Судом встановлено, що  ОСОБА_2 згідно наказу №42-к від 05.06.2006 року була прийнята в СО «Бершадські ЕМ» на посаду контролера енергозбуту по строковому трудовому договору, а наказом № 67 К від 17.08.2006 року—переведена на посаду касира СО «Бершадські ЕМ».

  31.05.2010 року вона була звільнена директор СО «Бершадські ЕМ», на підставі заяви  за власним бажанням і як стверджує, дану заяву написала під психологічним тиском директора СО «Бершадські ЕМ». Тому вважає звільнення незаконним і просить поновити її на роботі.

    Як видно із пояснень представника відповідача та наданих ним доказів, позивачка отримала на руки 02.06.2010 року трудову книжку, але у встановлений законом термін до суду для вирішення трудового спору не звернулася, а тому пропустила строк позовної давності. Клопотання про поновлення процесуального строку до суду від її імені не надходило.

    Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення—в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

      Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків установлених статтею 233 КЗпП України суд може поновити ці строки, однак позивачкою не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що строк звернення до суду був пропущений з поважної причини.

    Відповідно до ч.1 ст.72 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

        На підставі ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, керуючись ст.ст. 21, 36, 38, 231, 233, 234 КЗпП України

ВИРІШИВ:

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «АК Вінницяобленерго» СО «Бершадські електромережі» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд.

Суддя: