Справа № 2-525,2010р .

                                                   РІШЕННЯ

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30  вересня 2010 року Лисянський районний суд

в складі:  головуючого –  Золотоверхого О.І.

                при секретарі – Гутман О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради про визнання права власності на  спадкове майно ,

ВСТАНОВИВ:

            Позивач в судовому засіданні підтримавши позов  пояснив, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Лисянка, Черкаської померла його мама – ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про його  народження та про її смерть.

          Після  смерті   мами відкрилась спадщина до складу якої входить :  житловий будинок  з надвірними спорудами  в АДРЕСА_1, розташованому на присадибній земельній ділянці розміром 0,15 га, та земельна ділянка площею 3,66 га в умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0258117, виданого на підставі рішення Лисянської районної державної адміністрації від 24.02.1997 року за № 65 на ім.»я ОСОБА_2, яку вона заповідала на його користь відповідно до заповіту, посвідченого Лисянською державною нотаріальною конторою 26.08.1994 року.

            Відповідно до ст.1297 ЦК України, у разі прийняття спадщини до складу  якої належить нерухоме майно, спадкоємець зобов»язаний звернутись до нотаріальної контори  за місцем відкриття спадщини для отримання свідоцтва про право на спадщину та подати правовстановлюючі документи на спадкову масу.

Під час підготовки документів для звернення до нотаріальної контори з»ясувалось, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку були відсутні. За таких обставин, він позбавлений можливості оформити спадщину в повному обсязі, шляхом звернення до нотаріальної контори.

Як спадкоємець за заповітом, після смерті мами, він фактично прийняв спадщину, одержав державну допомогу на поховання в розмірі 150 грн. та отримав правовстановлюючий документ – сертифікат на право на земельну частку (пай), зареєстрований  у відділі земельних ресурсів 08.02.1999 року.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленему Веховного Суду України «Про судову практику у справу про спадкування», у разі коли позивач фактично вступив в управління спадковою масою, суд розглядає питання про право власності, а не про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, за таких обставин за мною. Як за спадкоємцем за заповітом, необхідно визнати право власності на спадкове майно, що належить ОСОБА_2

Представник  відповідача в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позову.

            Вислухавши позивача, представника  відповідача,  вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволення.

Позивач є спадкоємцем за заповітом і фактично прийняв спадщину, утримує правовстановлюючі документи  на спадкову масу. Протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України  не заявляв про відмову від спадщини. У визначений законом строк не зміг звернулись до нотаріальної контори , в зв’язку з тим, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку були відсутні, тому суд вважає, що даний позов необхідно задоволити.

На підставі викладеного  та керуючись  ст. 392, 1222, 1223,  1261,  ЦК України, ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

      Визнати за   ОСОБА_1  право власності  на :

-   житловий будинок  з надвірними спорудами  в АДРЕСА_1, розташованому на присадибній земельній ділянці розміром 0,15 га,

-   земельна ділянка площею 3,66 га в умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0258117, виданого на підставі рішення Лисянської районної державної адміністрації від 24.02.1997 року за № 65 на ім.»я ОСОБА_2

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області на протязі десяти днів після  проголошення.

Головуючий – підпис.

ВІРНО:

Cуддя Лисянського райсуду                                                                                  О.І.Золотоверхий