Справа № 3 -  803/2010 р.                                                               Копія

П О С Т А Н О В А

                                                          І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И  

02 вересня 2010 року.      Щорський  районний  суд Чернігівської області

в складі: головуючого-  судді- Шаповал З.О.

при секретарі- Скорій Л.О.,

правопорушника ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

розглянувши   у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Щорсі  адміністративну справу, що надійшла від ІДПС Менського взводу  ДПС ДАЇ Ващенок Віктора Петровича про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця  АДРЕСА_1 Чернігівської області, непрацюючого, громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,-

за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В   С   Т   А   Н  О  В  И  В:

11.07.2010 року о 12 годині в с.Гвоздиківка Щорського району ОСОБА_2  керував транспортним засобом –мопедом «Хонда» рама НОМЕР_1, з  явними ознаками алкогольного сп»ягніння.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_2 свою вину в скоєнні адмінправопорушення передбаченого ст.  130 ч.1 КпАП України не визнав та пояснив, що  11.07.2010 року його зупинили працівники ДПС ДАЇ Менського взводу  запропонували сісти в  автомобіль та дали йому якийсь  прибор, яким перевірили на стан алкогольного сп»ягніння, а потім стали з»ясовувати чи вживав він алкогольні напої. ОСОБА_2 пояснив, що вживав 50 грам вина ще 10 липня о 16 год., а його затримали о 12 годині 11липня,  тому він не перебуває в стані алкогольного сп»ягніння. Правопорушник підписав  незаповнений бланк  протоколу. Працівники ДПС його залякали, тому він не став наполягати, їхати в лікарню на освідування. По дорозі не запропонував заїхати до лікарні на освідування, оскільки він їхав у автомобілі, а інспектор на скутері і він боявся, щоб він нікуди не подівся.

Свідок  ОСОБА_5 пояснив, що він проїжджав  в с.Гвоздиківка, де його зупинили працівники міліції та пояснили, що у них в машині сидить водій скутера, який керував скутером в стані алкогольного сп»ягніння, але  відмовляється їхати на освідування, тому попросили  засвідчити цей факт. Працівник ДПС на капоті автомобіля написав пояснення, а свідок підписав. Він бачив, що в автомобілі сидів чоловік, але в обличчя його не бачив, бо не підходив до автомобіля.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він проїжджав скутером в с.Гвоздиківка Щорського району. По дорозі його зупинили працівники ДПС, які перевірили його на стан вживання алкоголю та запропонували дихнути   в трубку, яка не підтвердила, що він не вживав спиртні напої.  . Він бачив у автомобілі працівників ДПС   ОСОБА_2. Після чого вони попросили підтвердити той факт, що ОСОБА_2 відмовився їхати на освідування  до лікарні.  При йому такого у правопорушника не питали. Інспектор написав протокол, а свідок його підписав.

Хоча ОСОБА_2 і не визнав себе винним у скоєнні правопорушення, але вина його знайшла підтвердження в ході розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності. Так, ОСОБА_2 пояснив, що він підписав чистий бланк протоколу, але це  не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 не тільки його підписав, а власноруч написав у протоколі, що їхати в лікарню на освідування не хоче. У ОСОБА_2 вилучався транспортний засіб- скутер, який доставлявся до райвідділу. ОСОБА_2 пояснив, що він їхав з працівником ДПС до райвідділу , а другий інспектор керував його скутером.  Якщо ОСОБА_2 не визнавав себе винним у скоєнні правопорушення, то  йому нічого не перешкоджало попросити інспектора ДПС  завези його до лікарні на освідування, тим паче, що шлях до райвідділу проходить мимо лікарні. Окрім цього, свідок  ОСОБА_6 пояснив, що інспектор ДПС  перевіряв  його на вживання алкоголю, так само як і правопорушника , але протокол склав, тільки на ОСОБА_2, що свідчить про те, що інспектор діяв неупереджено.   Фактично відмова ОСОБА_2 від проходження освідування на стан алкогольного сп»ягніння- є визнанням своєї вини про керування транспортним засобом у стані алкогольного сп»ягніння.  Доводи  правопорушника про те, що інспектор ДПС  надав підписувати чистий бланк протоколу, суд не приймає до уваги, оскільки такі доводи фактично зводяться до того, що інспектор ДПС вчинив підробку офіційних документів, адмінпротоколу, тобто вчинив злочин, передбачений КК України. Дані обставини на думку суду відповідно до ст.62 Конституції України можуть бути підтверджені лише вироком суду чи постановою слідчих органів. Такі докази  ОСОБА_2 не надані.

Більше того,  правопорушник не надав суду доказів, що він звертався до прокуратури із заявою про притягнення працівника ДПС до кримінальної відповідальності.

Представник правопорушника  наполягає, що докази були отриманні в порушення діючого законодавства, оскільки  при відбиранні пояснень у свідків, ОСОБА_2 сидів у автомобілі.

Дійсно, при розгляді справи було встановлено, що інспектор ДПС допустив порушення  при відібранні пояснень  у свідків, але ці порушення не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_2.

Окрім цього, вина ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від11.07.2010 року, (а.с.2),  поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.2-3), протоколом затримання транспортного засобу (а.с.4).

 Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2  у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП України є доведеною та підтвердженою доказами справи про адміністративне правопорушення. При призначенні стягнення суд враховує особу правопорушника, який має молодий вік, вперше притягується до адміністративної відповідальності,  обставини вчиненого правопорушення, серйозних наслідків не настало, а тому суд вважає за необхідне  призначити стягнення ОСОБА_2 у вигляді громадських робіт в межах санкції частини 1 статті 130 КпАП України.

Керуючись ст.ст. 221, 245-249, 276-295 КпАП України,-  

                                         П О С Т А Н О  В И В :

           ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого  ст. 130 ч. 1 КпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком 50 ( п»ятдесят ) годин.

           Постанова може бути оскаржена або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду Чернігівської області  через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя- З.О.Шаповал

З оригіналом згідно.

Суддя Щорського районного суду                                  З.О. Шаповал