2-1438/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 року. смт.Семенівка Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого – судді Халявки В.І.
при секретарі – Козулі Н.П.
з участю позивачки-ОСОБА_1
відповідача- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Семенівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до районного суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Позивачка вказувала, що з квітня 1999 року по жовтень 2008 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Під час шлюбу вони набули у власність майно, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме:
? автомобіль ВАЗ 21070 д.н.з. НОМЕР_1,75 грн.;
? бензопила марки «Штіль»-1300 грн.;
? бензопила марки «Дружба»-250 грн.;
? пральна машина «Донбас»-400 грн.;
? електродуховка-200 грн.;
? пробійний колодязь-1700 грн.;
? сінник із шиферу-400 грн.;
? криша жилого будинку-500 грн. ;
? вугілля (3 т.)-2000 грн.;
? кнур-1200 грн.;
? сівалка ручна-180 грн.;
? кирпич (1000 шт.)-800 грн.;
? кури (30 шт.)-300 грн.;
? качки (20 шт.)-300 грн..
Всього ними набуто під час шлюбу майна на 35394 грн.75 коп.
Оскільки вони з відповідачем не досягли згоди щодо поділу майна, позивачка просила постановити рішення, згідно з яким визнати за відповідачем право власності на все вищенайменоване майно, а їй присудити з відповідача грошову компенсацію за Ѕ частину майна у розмірі 17 697 грн. 97 коп.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково та пояснив, що ним з позивачкою дійсно було куплено автомобіль ВАЗ 21070 який тепер оцінено в 25864 гривні. Він визнає, що автомобіль є їх спільною сумісною власністю, що позивачка має право на Ѕ його частину, з оцінкою автомобіля він згодний.
Відповідач також пояснив, що жилий будинок в якому вони проживали з позивачкою в с.Горошине Семенівського району належить його дочці ОСОБА_1, тому він не визнає позов в частині сплати позивачці половини вартості пробійного колодязя, сінника із шиферу та даху жилого будинку. Щодо решти майна, то він його вважає спільною сумісною власністю. При цьому вважає завищеною вартість бензопили «Штіль», бензопили «Дружба». Вважає, що поділу підлягає не 3 т., а 1,5 тонн вугілля. Відповідач також пояснив, що 20 качок він відвіз позивачці після того як вони припинили з нею подружні стосунки.
Як представник своєї дочки відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 пояснив, що будинок в с. Горошине належить його дочці і ніколи йому не належав. Колодязь, сінник та дах будинку є власністю його дочки ОСОБА_1
Суд, вислухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши докази вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 30 квітня 1999 року по 28 жовтня 2008 року та під час шлюбу проживали в с.Горошине Семенівського району. Під час шлюбу сторонами набуто у спільну сумісну власність таке майно:
? автомобіль ВАЗ 21070 д.н.з. НОМЕР_2 за 25864, 75 грн.;
? бензопила марки «Штіль» за 1200 грн.;
? бензопила марки «Дружба» за 250 грн.;
? пральна машина «Донбас» за 400 грн.;
? електродуховка за 200 грн.;
? вугілля (1,5 т.) за 1000 грн.;
? порося (кнур) за 1200 грн.;
? сівалка ручна за 180 грн.;
? 30 штук курей за 300 грн.
А всього набуто майна на 30594 грн.75 коп.
Кількість майна та його вартість уточнено в судовому засіданні.
Сторони погодилися, що вартість бензопили «Штіль» становить не 1300, а 1200 грн.
Сторонами достеменно не підтверджено кількості цегли, яка підлягає поділу та не названо її дійсної ціни.
Щодо поділу качок ( в заяві вказано 20 шт.на 300 грн.), то ні одна сторона не довела кому ці качки залишилися після припинення подружніх стосунків. Позивачка стверджувала, що качки залишилися у відповідача, а останній стверджував, що він відвіз їх позивачці.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Отже, при відсутності будь-якої домовленості про частки, та відсутності між сторонами шлюбного договору їх частки слід визнати рівними. При загальній вартості спільного майна в 30594 грн. 75 коп., частка кожного з них складає 15297, 37 грн.
Позивачка наполягає, а відповідач не заперечує, щоб все майно залишиться ОСОБА_2, а ОСОБА_1 отримала компенсацію грошима вартості Ѕ частини спільного майна. Такий варіант поділу не суперечить закону та не порушує прав сторін.
Судом встановлено, що жилий будинок по АДРЕСА_1 належить дочці ОСОБА_2 ОСОБА_3. Цей факт підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 23 вересня 2008 року та витягом із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ пробійного колодязя вартістю 1700 грн., сінника із шиферу за 400 грн. та даху жилого будинку за 500 грн. не можуть бути задоволені, оскільки жилий будинок не має статусу спільної сумісної власності подружжя і тому вимоги про поділ його складових чи грошову компенсацію не можуть розглядатися в рамках поданого позову про поділ майна подружжя.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 60, 70 СК України, ст..ст.10,11,60,212,214 ЦПК України,
РІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ВАЗ-21070 д/н НОМЕР_2 вартістю 25864 грн.75 коп., а також на бензопилу «Штіль» вартістю 1200 грн., бензопилу «Дружба» вартістю 250 грн., пральну машину «Донбас» вартістю 400 грн., електродуховку вартістю 200 грн., вугілля 1,5 т. вартістю 1000 грн., порося (кнура) вартістю 1200 грн., сівалку ручну вартістю 180 грн., 30 штук курей вартістю 300 грн., а всього виділити ОСОБА_2 майна на 30 594 грн. 75 коп.
Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за Ѕ частину спільного майна подружжя у розмірі 15 297 (п’ятнадцяти тисяч двісті дев’яносто сім) гривень 37 копійок.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовити через безпідставність позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання протягом 10 днів з часу його виготовлення в повному об’ємі апеляційної скарги.
Головуючий-підпис
/З оригіналом згідно/
Заступник голови Семенівського районного суду
Полтавської області В.І.Халявка