2а-42/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 лютого 2007 року колегія суддів Голосіївського районного суду м.Києва в складі: головуючого- судді Нєсвєтової Н.М., суддів Горбань Н.І., Колдіної О.О. при секретарі Присяжнюк Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Президента України, Національної комісії з питань регулювання зв»язку України про зобов»язання видати правовий акт індивідуальної дії щодо звільнення

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до Президента України про зобов»язання видати правовий акт індивідуальної дії щодо звільнення, посилаючись на те, що Указом Президента України від 9.12.2004 року він був призначений на посаду члена Національної комісії з питань регулювання зв»язку України. Відповідно до вказаного Указу НКРЗ своїм наказом №2/к від 21.01.2005 року встановила йому посадовий оклад та доплату за ранг державного службовця. Оскільки станом на 1.01.2005 року НКРЗ набрала чинності і був призначений її повний склад, комісія почала працювати, а відповідно і він, позивач, виконував свої посадові обов»язки.

Указом Президента України від 10.02. 2005 року було скасовано вказаний Указ та відповідно до Указу Президента України « Про склад Національної комісії з питань регулювання зв»язку України» від 19.04.2005 року був призначений новий склад НКРЗ.

Разом з тим, Президентом України не була завершена процедура звільнення попереднього складу НКРЗ, що призвело до порушення прав позивача щодо законного припинення державної служби, оскільки закон не передбачає звільнення з посади у зв»язку з скасуванням акту про призначення на посаду.

Оскільки Президентом України не було видано Указ про його звільнення, це призвело до того, що неможливо внести відповідний запис у трудову книжку позивача про його звільнення.

За таких обставин, просив зобов»язати Президента України видати правовий акт індивідуальної дії щодо його звільнення з посади члена НКРЗ із зазначенням підстав звільнення.

В судовому засіданні позивач та його представник, підтримавши позов, просили його задовольнити.

2

Представник Президента України в судовому засіданні, заперечуючи проти позову посилалася на те, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом, крім того немає підстав для припинення повноважень позивача Указом Президента України про його звільнення.

У справі було притягнуто в якості відповідача Національну комісію з питань регулювання зв»язку України.

Представники НКРЗ в судовому засіданні заперечували також проти позову, посилалися на те, що рішенням Печерського райсуду м.Києва скасовано Указ Президента України від 9.12.2004 року « Про призначення членів Національної комісії з питань регулювання зв»язку України».

Таким чином, Указ, яким призначено позивача на посаду члена НКРЗ є недійсним з моменту його прийняття, а тому немає підстав для прийняття Указу про звільнення позивача. Крім того, вважають, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Указом Президента України « Про національну комісію з питань регулювання зв»язку України» від 21.08.2004 року № 943/2004 було утворено Національну комісію з питань регулювання зв»язку України як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом та затверджено положення про НКРЗ.

Указом Президента України « Про призначення членів Національної кормісії з питань регулювання зв»язку України» від 9.12.2004 року № 1460/2004 року позивача було призначено на посаду члена НКРЗ.

Згідно рішення Печерського райсуду м.Києва від 27.01.2005 року скасовано Указ Президента України від 9.12.2004 року №1460/2004 « Про призначення членів Національної комісії з питань регулювання зв»язку України»/ а.с.61 /

Відповідно до вказаного рішення суду Указом Президента України від 10.02.2005 року №217/2005 було скасовано Указ Президента від 9.12. 2004 року №1460 «« Про призначення членів Національної комісії з питань регулювання зв»язку України» в тому числі і позивача. / а.с.16/.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 3.12.1997 року « Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян», рішення суду про визнання неправомірним індивідуального чи нормативно-правового акту, або окремої його частини, яке набрало законної сили, тягне за собою недійсність цього акту з моменту його прийняття.

Таким чином, суд вважає, що Указ Президента України від 9.12.2004 року №1460 «Про призначення членів Національної комісії з питань регулювання зв»язку України» не створив таких юридичних наслідків як виникнення повноважень членів НКРЗ у осіб призначених вказаним Указом, в томі числі

3

і у ОСОБА_1 а тому не має підстав для припинення його повноважень Указом Президента України про його звільнення.

З огляду на викладене, суд не вбачає також і підстав для зобов»язання Президента України видати акт індивідуальної дії про звільнення ОСОБА_1 з посади члена НКРЗ, та на підставі Указу Президента України НКРЗ здійснити відповідний запис у трудовій книжці позивача. При цьому вважає, що права та свободи позивача не були порушені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.25,158,160,161,162,163,167 КАС України, колегія суддів-

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволені позову ОСОБА_1до Президента України, Національної комісії з питань регулювання зв»язку України про зобов»язання видати правовий акт індивідуальної дії щодо звільнення-відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.

Головуючий - суддя Судді-