Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 2-746/2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2010 року. Машівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого-судді Ряднини В.М.
за участю секретаря: Сизоненко Н.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в :
В серпні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 20.09.2003 року. Від спільного шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З відповідачем спільне життя не склалося, не ведуть спільного господарства та не підтримують стосунків. В зв’язку з наведеним позивач просить шлюб розірвати.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання цивільної справи судовою повісткою.
Матеріалами справи встановлено, що 20 вересня 2003 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Від шлюбу мають одного неповнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
03 вересня 2010 року ухвалою Машівського районного суду Полтавської області сторонам був наданий місячний термін на примирення, але сторони не примирилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України – суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до ст. 24 цього Кодексу – шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно ч.1, 2 ст. 160 цього Кодексу – місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а дитини, яка досягла десяти років, за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до Принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року – малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю.
Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки суд вважає, що сторони втратили взаєморозуміння та взаємоповагу, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, а тому шлюб підлягає розірванню, а місце проживання дитини слід визначити з матір’ю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 110, 112, 116 Сімейного кодексу України, Принципом 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212-215, 218 ЦПК України суд,
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задоволити.
Шлюб, зареєстрований 20 вересня 2003 року виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Машівського району Полтавської області, актовий запис № 3 між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Визначити місце проживання дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю ОСОБА_1.
Прізвище позивачки після розірвання шлюбу залишити – Козюра.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.
Голова суду : (підпис)
Копія з оригіналом вірна
Голова Машівського районного суду Ряднина В.М.