Машівський районний суд  Полтавської області

Справа № 2-1051/2010 рік

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

04 жовтня   2010 року.   Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого-судді                        Ряднини В.М.

за участю секретаря:                        Сизоненко Н.М.

                  позивача                                                                                ОСОБА_1

                  відповідача                                                                            ОСОБА_2

розглянувши на попередньому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

в с т а н о в и в :

В вересні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 20.10.2000 року. Від спільного шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З відповідачем спільне життя не склалося, не ведуть спільного господарства та не підтримують стосунків. В зв’язку з наведеним позивач просить шлюб розірвати.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.  

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала та не заперечує проти його задоволення.

Матеріалами справи встановлено, що 20 жовтня 2000 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Від шлюбу мають одну неповнолітню доньку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України – суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідно до ст. 24 цього Кодексу – шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно ч.1, 2 ст. 160 цього Кодексу – місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а дитини, яка досягла десяти років, за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до Принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року – малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки суд вважає, що сторони втратили взаєморозуміння та взаємоповагу, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, а тому шлюб підлягає розірванню, а місце проживання дитини слід визначити з матір’ю.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 24, 110, 112, 116  Сімейного кодексу України, Принципом 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212-215, 218  ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задоволити.        

Шлюб, зареєстрований 20 жовтня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Октябрського райвиконкому м. Полтави, актовий запис № 144 між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.  

Визначити місце проживання дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю ОСОБА_2.

Прізвище позивачки після розірвання шлюбу залишити – ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Голова суду : (підпис)

Копія з оригіналом вірна

Голова  Машівського районного суду                              Ряднина В.М.