АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 7192 / 2010 р.                                   Головуючий у 1-й інстанції: Крамаренко І.А.

    Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

       У Х В А Л А

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„04” жовтня 2010 року                                         м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                 Приймака В.М.

Суддів:                         Дашковської А.В.

                                         Коваленко А.І.                        

При секретарі:                Черненко А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «13» липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського округу Нечипуренко Галина Флорівна, про розірвання споживчого кредитного договору та договору іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовними вимогами до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського округу Нечипуренко Г.Ф. про визнання споживчого кредитного договору та договору іпотеки недійсним, які змінила в ході розгляду справи, зазначивши наступне.

17.09.2009 року вона письмово звернулася до Банку з проханням змінити умови кредитного договору, а саме, залишити стандартну схему погашення кредиту за умови зниження процентної ставки до 7% річних.

На зазначене звернення вона отримала відповідь Банку про те, що останній не буде змінювати відсоткової ставки, оскільки це не співпадає із процедурою реструктуризації кредиту.

Під час укладення кредитного договору вона не могла передбачити, що офіційний курс долара може збільшитися.

Вона займається підприємницькою діяльністю та є платником єдиного податку і світова фінансова криза суттєво вплинула на її діяльність.

Крім того, на час укладення кредитного договору вартість майна, а саме квартири, складала 327 884 грн., а на теперішній час аналогічна квартира здешевіла в середньому на 74 000грн.

На підставі вищезазначеного, остаточно просила суд розірвати кредитний договір, розірвати договір іпотеки та зобов'язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу виключити з реєстру іпотеки та заборони відчуження №2586 запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна № 106, яке було передано в іпотеку за Договором, а саме нерухоме майно: двокімнатну квартиру, загальною площею 64,59 кв.м., яка знаходиться у АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «13» липня 2010 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду,   ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників  апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.09.2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (далі - Банк) та  ОСОБА_3  укладено кредитний договір № 014/17-13/3638-04 (далі Договір),  за умовами якого відповідачка отримувала від банку кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 55000 доларів США з терміном погашення до 27.09.2026 року(а.с.9).

           При цьому, видача кредиту у доларах США узгоджується з положеннями статті 192 ЦК України , статті 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

З метою  забезпечення виконання зобов’язань за цим договором між банком та ОСОБА_3   був укладений договір іпотеки  №014/17-13/3638-04 від 02.10.2006року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нечипуренко Г.Ф., реєстровий № 2586, за яким  вона передала Банку в іпотеку нерухоме майно - двокімнатну квартиру, загальною площею 64.59 кв.м., яка знаходиться у АДРЕСА_1 ( а.с.10-11).

            Статтями 3 , 526 , 625 ЦК України  передбачено, що однією із засад цивільного законодавства є свобода договору. Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

              Як вбачається з матеріалів справи,   при укладанні кредитного договору, договору іпотеки відповідач погодилася з їх умовами, у тому числі з положеннями пунктів 1.4, 3.1, 5.1, 5.5, 6.5, 9.1, 9.2.   кредитного договору, пунктів 3.3.1, 4.1, 4.2.    договору іпотеки.

             Судом з’ясовано, що банк не примушував ОСОБА_3 укладати вказані договори, відповідач погоджувалася з викладеними у них умовами, тобто правочини відповідали волевиявленню сторін та умовам діючого законодавства.

              Відповідно до пунктів   3.1, 1.4. кредитного договору позичальник зобов’язувалась своєчасно здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки у розмірі 13% річних, що нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами ( а.с.9) .  

              Пунктами 5.5, 6.5, 9.1, 9.2. кредитного договору та п.п. 3.3.1, 4.1, 4.2. договору про іпотеку також передбачалось, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору, ОСОБА_3 повинна була достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород, штрафних санкцій, а також пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За ст. 627 ЦК та ст. 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору за правилами ст. 628 ЦК становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладаючи договір сторони вирішили питання про права та обов'язки, а також ризики, пов'язані з укладенням такого договору.

 Суд першої інстанції правильно виходив з того, що при укладенні договору сторони не були обмежені у виборі умов договору, в тому числі мали право укласти договір, за яким кредит надавався б у національній валюті.

Умови договору не суперечать ст. 524 ЦК, за якою сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

За ст. 652 ЦК, на яку посилався апелянт, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно декількох умов, визначених законом.

До таких умов відносяться :

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

 У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

 Доводи апеляційної скарги не можуть спростувати висновків рішення суду першої інстанції.

 Доказів на підтвердження наявності у даному випадку всіх чотирьох умов, передбачених частиною 2 статті 652 ЦК України, які б давали суду право задовольнити вимоги ОСОБА_3   і розірвати кредитний договір та розірвати договір іпотеки, позивач не надав в суді першої інстанції та не посилався на будь-які нові докази зазначених обставин і в апеляційній скарзі.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.

З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив правильні висновки та ухвалив відповідне закону рішення з урахуванням доводів сторін та наданих ними доказів, отже підстав для скасування оскаржуваного рішення судова колегія не вбачає.

 Керуючись ст.ст. 307,308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.    

            Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «13» липня 2010 року у цій справі залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте вона може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: