Справа № 2а- 594\10

      ПОСТАНОВА                                                

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 вересня 2010р. Сокальський  районний суд Львівської області  в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.

при секретарі Смаль Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до завідувача сектору державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління держкомзему у Сокальському районі Мартинюка Ігора Богдановича про визнання недійсною постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

В Сокальський районний суд з позовною заявою звернулась позивач ОСОБА_1 до відповідача завідувача сектору державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління держкомзему у Сокальському районі Мартинюка Ігора Богдановича про визнання недійсною постанови про накладення адміністративного стягнення, в позовній заяві вказала, що проживає вАДРЕСА_1 від народження.ІНФОРМАЦІЯ_1р. до неї прибув відповідач з перевіркою щодо дотримання земельного законодавства, за результатами якої винесено постанову №22 від 09.07.2010 року. 13.07.2010 року відповідач вручив їй документи за наслідками проведеної перевірки, з приводу самовільного захоплення 0,0183 га. землі. Однак, з викладеними в акті перевірки обставинами та з постановою про стягнення з неї штрафу не може погодитись. Позивач та її родина проживає на даній земельній ділянці з 20 років минулого століття. Подвір"я було огорожене до народження позивачки, жодних питань щодо розмірів її подвір"я ніколи не виникало, захопленням земельної ділянки позивач не займалася. Земельна ділянка не приватизована, у неї немає державного акту на землю, яким мали бути встановлені межі земельної ділянки. При складанні акту не було зрозуміло на основі чого відповідач дійшов висновку, що нею захоплена земельна ділянка, жодних скарг чи зауважень щодо розміру її подвір"я із сторони сільської ради на її адресу не надходило. Крім того, у 2009 році синові позивачкиОСОБА_2., рішенням сесії Волсвинської сільської ради надано дозвіл на приватизацію даної земельної ділянки, для обслуговування будинку в тих межах, в яких її родина нею користується понад сорок років, і яку вона ніби самовільно захопила. Просить визнати нечинними в повному обсязі та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №22 від 09.07.2010р., акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.07.2010р., протокол про адміністративне правопорушення №000022 від 06.07.2010р.

Позивач ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача Запісоцкий Р.В. в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити в повному обсязі, в обгрунтування надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, додатково повідомив, що позивач Запісоцька В.Я. є його матір"ю, огорожу їх господарства зведено його дідом в 50 роках минулого століття, за його життя огорожу не перестановлювали, а лише проводили її ремонт. Чому саме позивачку визнано винною у вчиненні даного правопорушення він не розуміє.

Відповідач Мартинюк І.Б. в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, повідомив, що позивачкою порушено вимоги Земельного кодексу України, а також ст. 53-1 КУпАП, оскільки нею самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0183 га. із земель загального користування сільської ради, а саме АДРЕСА_2 Під час проведення перевірки площу земельної ділянки він не вимірював, а лише провів обміри ділянки зі сторони вулиці, яка фактична площа земельної діялнки йому не відомо.      

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення №000022, складеного 06.07.2010р. провідним державним інспектором сектору державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Сокальському районі Мартинюком І.Б., встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0183га., яка знаходиться вАДРЕСА_2 із земель житлової та громадської забудови (землі загального користування сільської ради), проїздна частина вул. С.Бандери, шляхом встановлення огорожі для обслуговування житлового будинку, чим порушила ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, за, що передбачена відповідальність ст. 53-1 КУпАП та п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України.  

Згідно постанови №22 від 09.07.2010р., яка винесена завідувачем сектору державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Сокальському районі Мартинюком І.Б., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КупАП, а саме, за самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,0183га., яка знаходиться в АДРЕСА_2 із земель житлової та громадської забудови (землі загального користування сільської ради), проїздна частина вул. С.Бандери, шляхом встановлення огорожі для обслуговування житлового будинку та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн.  

В свою чергу, згідно із ст. 188-5 КупАП наступає адміністративна відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища,  використання природних  ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої  інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, передбачена ст. 53-1 КупАП.

Як зазначено вище, відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 фактично визнано винною за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КупАП, що не відповідає осбавинам справи, оскільки фабула правопорушення вказана як самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 ЗУ „Про державний контроль за використанням і охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки – будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В свою чергу, згідно із ст. 280 КупАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов”язаний з”ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з”ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Крім цього, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловених останнім доводів.

В ході розгляду справи відповідач визнав, що не перевіряв, хто саме встановив огорожу, який загальний розмір земельної ділянки, наданої у користування відповідачці згідно земельно-облікових даних сільської ради та інш.

З наведених вище підстав, постанова № 22 від 09.07.2010 року про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП та накладення стягнення у виді сплати штрафу в сумі 170 грн. не грунтується на вимогах чинного законодавства, винесена без врахування усіх обставин справи, відповідно, позовні вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими та підлягають до задоволення.  

Що стосується позовної вимоги про визнання нечинними та скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.07.2010р. та протоколу про адміністративне правопорушення №000022 від 06.07.2010р., зокрема, як зазначено вище, відповідно до ч.2 ст. 18 КАС України, місцевим  загальним  судам як адміністративним судам підсудні усі  адміністративні  справи з приводу  рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Оскільки акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення є власне доказами в справі, а не рішенням у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тому у задоволенні даної позовної вимоги, суд відмовляє.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6, 17, 104, 158, 160, 161,162,163 КАС України, суд-

В И Р І Ш И В:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1. задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №22 по справі про адміністративне правопорушення від 09.07.2010 року, винесену   завідувачем сектору державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління держкомзему у Сокальському районі Мартинюком І.Б. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП та накладення стягнення у виді сплати штрафу на суму 170 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                    А.В. Ніткевич