Справа №2-20/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М” Я М      У К Р А Ї Н И

03 вересня 2010року Сокальський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Пахут С.О.,

          при секретарі Шевчук О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом Державної прикордонної служби України Військової частини №2418 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право на користування службовим житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд та просить визнати відповідачів такими, що втратили право на користування службовим житловим приміщенням – АДРЕСА_1 та зняти останніх з реєстрації з даної службової квартири.

Свої вимоги мотивує наступним.

Відповідач ОСОБА_1 з 14.05.1997р. зарахований в списки військової частини 2418 та призначений на посаду старшого юрисконсульта.

18.06.2000р. останнього звільнено в запас Збройних сил України у зв’язку із закінченням строку контракту. Із списків офіцерського складу та всіх видів забезпечення виключений 03.07.2000р.

У період з 01.09.2001р. по 02.10.2002р. ОСОБА_1 працював у військовій частині 2418 старшим юрисконсультом.

Під час проходження військової служби відповідач звертався до житлової комісії військової частини з проханням надати службове житло. 04.03.1999р. йому видано службовий ордер на спірну квартиру.

З моменту реєстрації по жовтень 2007 року відповідач та його сім’я у вказаній квартирі не проживали, квартплату та комунальні послуги не сплачували.

У спірній службовій квартирі проживають військовослужбовці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом із своїми дружинами.

Представниками військової частини встановлено, що ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживає.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала. Пояснила, що відповідач у спірній квартирі не проживав та не сплачував комунальні послуги.

Відповідач позову не визнав. Пояснив, що дійсно дозволив ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в свій час проживати в квартирі тимчасово.

22.02.2007р. його було затримано працівниками міліції і по 02.03.2007р. він перебував під вартою в ІТТ Сокальського РВ ГУМВСУ. Після звільнення з ІТТ він виявив, що замок вхідних дверей змінено. В даній квартирі проживають ОСОБА_5 і ОСОБА_4 вже з дружинами, оскільки командир військової частини дав наказ віддати квартиру цим офіцерам.

Крім того, на даний момент спір вже вирішено в добровільному порядку.

18.08.2010р. йому надано ключі від квартири, він в неї вже вселився і продовжує проживати з сім’єю.

Офіцери ОСОБА_5 і ОСОБА_4 виїхали по службі в іншу місцевість.

Вислухавши представника позивача, відповідача та дослідивши докази по справі, суд відмовляє в задоволенні позову з наступних підстав.

 Згідно особистої карточки, ОСОБА_1 01.09.2001р. прийнятий на посаду старшого юрисконсульта військової частини 2418 та звільнений 02.10.2002р. за власним бажанням.

З ордера №454 від 04.03.1999р. вбачається, що ОСОБА_1 та його сім’ї надано право на проживання в АДРЕСА_1

З довідки №293 від 17.04.2008р., вбачається, що у спірній квартирі зареєстрована ОСОБА_2, її чоловік ОСОБА_1 та троє їхніх малолітніх дітей.

З постанови заступника прокурора Сокальського району від 22.02.2007р. вбачається, що відносно відповідача була порушена кримінальна справа.

Згідно постанов Сокальського районного суду №4-28/07 від 24.02.2007р. та від 02.03.2007р., ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні злочину і перебував в ІТТ по 02 березня 2007 року.

З постанови заступника прокурора Сокальського району від 28.05.2007р. вбачається, що кримінальна справа відносно відповідача ОСОБА_1 закрита на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України.

Згідно витягу з наказу №178-ос від 08.09.2008 року, ОСОБА_5 вибув у м.Чоп для подальшого проходження служби.

З заяви ОСОБА_4 вбачається, що йому виділене інше житло в АДРЕСА_1 і в оспорюваній квартирі він зі сім’єю не проживає вже з 08.08.2009р.

З акта здачі-прийняття житлового приміщення та обладнання від 18.08.2010р., складеного у присутності відповідача, вбачається, що спірна квартира перебуває в належному стані, повністю звільнена  придатна для проживання та передана відповідачеві ОСОБА_1

Даний акт свідчить про те, що військова частина 2418, яка виступає позивачем по справі, добровільно передала квартиру, яка є предметом спору, у користування відповідачу і той продовжує в ній проживати.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що спір між сторонаим врегульовано і в задоволенні даного позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст.10, 60, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Державної прикордонної служби України Військової частини №2418 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право на користування службовим житловим приміщенням – відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги.

Суддя: