П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 року                                                    м. Сімферополь

      Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1. на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 вересня 2010 року, якою

                                                               ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Москва Російської Федерації, не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік,

                         ВСТАНОВИВ:

       Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 20 серпня 2010 року, близько 11 год. 45 хв., на перехресті вул. Советської – Перемоги в м. Феодосії, керував транспортним засобом Міцубісі – Спейс – Стар, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 199 з ознаками алкогольного сп’яніння і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

             В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, посилаючись на відсутність в його діях складу правопорушення. Оспорює висновки суду про його відмову від медичного огляду на стан сп’яніння, посилаючись на подальше добровільне його проходження, відповідно до висновків якого він не перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Крім того, посилається на неповноту і однобічність розгляду справи судом, оскільки не допитані свідки, про допит яких він заявляв клопотання.

             Перевіривши  доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

     Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 20 серпня 2010 року, його складено відносно ОСОБА_1 за керування 20 серпня 2010 року, близько 11 год. 45 хв., на перехресті вул. Советської – Перемоги в м. Феодосії, транспортним засобом Міцубісі – Спейс – Стар, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 199 з ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), але від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп’яніння він відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП (а.с.1).

              Поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтверджується та обставина, що в їх присутності ОСОБА_1, який мав ознаки сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота), відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння у медичному закладі, а також відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення в їх присутності (а.с.2,3).

              Ставити під сумнів ці докази підстав немає.

              Безпідставними є доводи апелянта про однобічність і неповноту судового розгляду справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи і оскаржуваної постанови, суд на підставі досліджених доказів з достатньою повнотою встановив обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

              Таким чином судом дана належна оцінка всім доказам в справі в їх сукупності і він обґрунтовано дійшов висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 автомобілем за вищенаведених обставин з ознаками сп’яніння і відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, тобто про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.  

              Не можуть бути взяті до уваги доводи ОСОБА_1 про необґрунтованість висновків суду через те, що він пізніше добровільно пройшов медичний огляд, яким ознак сп’яніння у нього не виявлено, що підтверджується результатами лабораторного дослідження біологічного середовища, відповідно до яких етилового спирту також не виявлено.

              Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачений самостійний склад правопорушення, який  складає відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, який судом і встановлено в діях ОСОБА_1.

              Факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння не заперечує в своїх пояснення і ОСОБА_1, які він додав до своєї апеляційної скарги (а.с.15).

              Крім того, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного сп’яніння здійснюється в закладах охорони здоров’я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

              Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був зупинений працівниками ДАІ з ознаками сп’яніння 20 серпня 2010 року приблизно о 11 год. 45 хв. (а.с.1) і останній відмовився від проходження медичного огляду.

              Відповідно до наданих ОСОБА_1 до апеляційної скарги матеріалів медичного огляду, його було проведено в той же день, але о 15 год. 14 хв., тобто пізніше ніж через дві години з моменту встановлення підстав для проведення огляду (а.с. 10).  

              Згідно зі ст. 266 ч.5 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного сп’яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

              Таким чином проходження ОСОБА_1 в подальшому медичного огляду на стан сп’яніння не може бути взята до уваги і як обставина, що пом’якшує відповідальність за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.

              За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду за наведеними ОСОБА_1 доводами не вбачається.

              Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, судом при накладенні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами враховано як характер вчиненого правопорушення, так і особу порушника.

               Обґрунтованими є висновки суду про необхідність обрання ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки вчинені ним дії є грубим порушенням порядку користування спеціальним правом керування транспортним засобом, що відповідно до вимог ст. 30 КУпАП є підставою для позбавлення особи такого права на певний строк.

               На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,

                                                    ПОСТАНОВИВ:

               Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

               Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, залишити без зміни.

               Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

               Суддя                                               Бондарєв В.К.