Справа №33-1014  2010 р.

Головуючий у 1 інстанції Андрєєва О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2010 року                                 м.Донецьк

Суддя  судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області Самойленко А.І. розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду міста Донецька від 26 серпня 2010 року, якою справа щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Донецька, який проживає в будинку №47 на вулиці Терешкової в місті Макіївці Донецької області, не працюючого

про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) закрита провадженням у зв'язку з закінченням строків  накладення адміністративного стягнення.

    Згідно цієї постанови ОСОБА_1 2 березня 2010 року приблизно о 6-й годині 50 хвилин, керуючи автомобілем Шевроле Авео державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, і рухаючись по вулиці Артема в Київському районі міста Донецька, на перехресті з пр. Таманським проігнорував червоний сигнал світлофору, що забороняв рух, в порушення п.п.8.10, 12.3 Правил дорожнього руху виїхав на перехрестя, за наявності небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Honda CRV державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що спричинило пошкодження зазначених транспортних засобів.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначену постанову щодо нього, а справу повернути на новий розгляд. В обґрунтування скарги посилається на те, що він не порушував правил дорожнього руху, оскільки рухався на зелений сигнал світлофору, що суд при цьому не дослідив з належною повнотою обставини справи, не дав будь-якої оцінки доказам у справі, які підтверджували його твердження, допустив взаємовиключні суперечності у своїх висновках щодо порушення ним певних правил дорожнього руху.

Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав свою скаргу, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 2 березня 2010 року, тобто у день дорожньо-транспортної пригоди з участю ОСОБА_2, був складений протокол про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в якому зазначалося, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.8.10 Правил дорожнього руху України, оскільки проїхав вищевказане перехрестя на сигнал світлофору, який забороняв рух, внаслідок чого відбулося зіткнення вищезазначених автомобілів і їх пошкодження. В подальшому органом, уповноваженим на складання протоколу, на розгляд суду був направлений протокол від 8 квітня 2010 року щодо цієї ж події, в якому зазначено про порушення ОСОБА_2 п.12.3 Правил дорожнього руху України, а також висновок службового розслідування за заявою ОСОБА_2, в якому зазначено, що протокол про порушення ОСОБА_2 п.8.10 Правил дорожнього руху України «підлягає скасуванню», оскільки такого порушення в діях останнього не вбачається, а вбачається порушення п.12.3 Правил.

Таким чином, протокол від 2 березня 2010 року про порушення ОСОБА_2 п.8.10 Правил дорожнього руху України фактично був визнаний необґрунтованим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи самим органом, уповноваженим на його складання.

Наведеним обставинам не дано будь-якої оцінки у постанові судді і не зважаючи на ці обставини, суддею були розглянуті обидва протоколи і визнано встановленим, що ОСОБА_2 порушив як п.8.10, так і п.12.3 Правил, що є взаємовиключним, оскільки з урахуванням того, що проїзд зазначеного перехрестя регулювався сигналами світлофору, аварійну ситуацію створив той водій, який проїхав на сигнал, що забороняв рух, а порушення вимог п.12.3 Правил за таких обставин може перебувати у причинному зв'язку із зіткненням транспортних засобів лише за певних умов, зокрема, за наявності технічної можливості запобігти зіткненню транспортних засобів. Така технічна можливість у водія ОСОБА_2 не встановлена наявними у справі доказами, в тому числі й експертними висновками спеціаліста-автотехніка, згідно якого такої можливості у водія ОСОБА_2 не було встановлено, оскільки в матеріалах справи відсутні вихідні дані для такого висновку. Будь-яких доказів порушення ОСОБА_2 п.12.3 Правил в постанові не наведено.

Крім цього, в обґрунтування своїх висновків про порушення ОСОБА_2 п.8.10 Правил суддя у постанові послалася на пояснення водія автомобіля Honda CRV ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що водій ОСОБА_3 рухалась на зелений сигнал світлофору, а водій ОСОБА_2 – на червоний сигнал, без будь-якої оцінки при цьому показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які як і водій ОСОБА_2 стверджували, що останній виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофору, а водій Honda CRV ОСОБА_3 – на червоний сигнал.

Таким чином наявні у справі докази щодо того, хто з водіїв виїхав на перехрестя на сигнал, що забороняв рух, є суперечливими, а можливість усунути ці суперечності відсутня. У зв'язку з цим вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, достовірно не встановлена, через що висновок судді у постанові про вчинення ОСОБА_2 цього правопорушення не може бути визнаний обґрунтованим. У той же час, доводи апеляційної скарги про необхідність скасування постанови з поверненням справи на новий розгляд не можуть бути визнані обгрунтованими, оскільки можливість прийняття такого рішення судом апеляційної інстанції ст.294 КУпАП не передбачена. Тому постанова судді щодо ОСОБА_2 підлягає зміні, а провадження у справі підлягає закриттю не у зв'язку з закінченням строків  накладення адміністративного стягнення, а у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.294, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Київського районного суду міста Донецька від 26 серпня 2010 року щодо нього змінити і провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу цього правопорушення в його діях.

Суддя Апеляційного суду Донецької області                   Самойленко А.І