Справа №2-174/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 серпня 2010 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання – Бінько М.А.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника  відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення доходу, втраченого внаслідок ушкодження здоров'я  , -  

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду  з позовом до відповідача ОСОБА_3  про стягнення доходу, втраченого внаслідок ушкодження здоров'я, в розмірі  165 205 грн. 00 коп.,  а також  витрат на лікування в сумі 4 780 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за фактом заподіяння йому тілесних ушкоджень, що мало місце 04.10.2003 року, була порушена кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_3  за ст. 128 КК України, якій, вироком Вознесенського міськрайонного  суду Миколаївської області  від 23.03.2005 року був визнаний винним у вчиненні обумовленого злочину.

Оскільки, внаслідок каліцтва він втратив дохід як приватний підприємець та був вимушений витрачати кошти на лікування, позивач  просив позовні вимоги задовольнити.  

Крім того, просив вирішити питання про відшкодування витрат, пов’язаних з отриманням юридичної допомоги в сумі 2 000 грн.00 коп.

В подальшому позивач доповнив свої вимоги щодо стягнення індексації у зв’язку з підвищенням вартості життя , виходячи з встановлених індексів інфляції  за період з травня 2008 року по квітень 2010 року.  

В судовому засіданні позивач, посилаючись на наведені обставини, після неодноразового уточнення розміру позовних вимог, остаточно просив стягнути з відповідача  дохід, втрачений внаслідок ушкодження здоров'я  з урахуванням індексу інфляції, в розмірі  222 984 грн. 00 коп. Інші вимоги залишив без змін.  

Представник позивача підтримав  вимоги ОСОБА_1, вважаючи їх обґрунтованими в силу ст.ст. 1195, 1198, 1208 ЦК України, тому просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні  позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали. Надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову, що долучено до матеріалів справи.  

Ухвалою суду від 13.07.2010 року провадження в справі в частині позовних вимог  про стягнення витрат на лікування закрито.

Дослідивши  та оцінивши  матеріали справи в  межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих  сторонами доказів, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що вироком Вознесенського міськрайонного суду від 23.03.2005 року відповідач ОСОБА_3 був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.128 КК України, а саме заподіяння позивачу ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких позивача було визнано інвалідом ІІ групи з 20.02.2004 року по 01.03.2005 року.

Зазначене в силу ч.4 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1) та здійснював у 2003 році торгівельну діяльність непродовольчими товарами ( в т.ч. вугіллям).

Порядок визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи-підприємця передбачений ст.1198 ЦК України.

 Так, згідно ч.1,2 вказаної статті розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять.  Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Розмір даного доходу визначається на підставі даних органу державної податкової служби.

Разом з тим, ч.3 ст. 1198 ЦК України передбачено, що  розмір доходу, втраченого фізичною особою – підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, обчислюється, виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва  або іншого ушкодження здоров'я, що є важливою гарантією захисту інтересів потерпілого.

За такого, беручи до уваги вищевикладене,  розмір втраченого позивачем доходу за 2004 рік підлягає визначенню з доходу, отриманого ним за період з 01.01.2003 року по 01.10.2003 року,  тобто з доходу, що отримав позивач безпосередньо до ушкодження  здоров'я.

Посилання відповідача щодо необхідності визначення втраченого доходу позивачем за обумовлений період на підставі доходів, отриманих останнім у 2002 році, не може  бути взято судом до уваги, оскільки спростовується вищенаведеним,  а також пов’язано з неправильним застосуванням положення ст. 1198 ЦК України, частки якої необхідно тлумачити в контексті.

Так, згідно довідок № 17191/10/17-215 від 22.12.2006 року, № 2638/10/17-111 від 19.02.2007, виданих Вознесенською ОДПІ Миколаївської області,  позивачем за період з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року було отримано доходів в сумі 165 205 грн. 00 коп.,  в тому числі, з 01.10.2003 року по 31.12.2003 року -  95 592 грн. 00 коп.  З 01.10.2002 року по 31.12.2002 року  позивач доходів не отримував, відповідно довідки № 17 192/10/17-215 від 22.12.2006 року, виданої Вознесенською ОДПІ Миколаївської області.

Таким чином, розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого позивачем внаслідок каліцтва становить 92 283 грн. 96 коп. ((165 205 грн. 00 коп.  – 95 592 грн. 00 коп.) / 9 (місяців, що отримував дохід) х 12 (місяців) = 92 817 грн. 33 коп.

Але, в силу ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток(дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної, а за її відсутності - загальної працездатності. Тобто, врахування втрати  відповідної працездатності є обов’язковою умовою. При цьому, втрата працездатності може бути тимчасовою, що посвідчується листком тимчасової працездатності, або стійкою (тривалою), що посвідчується медико-соціальною експертною комісією.

Отже, враховуючи висновок комісійної експертизи № 2-к від 03.02.2010 року, згідно якої у позивача ОСОБА_1 встановлено 60 % втрати загальної працездатності, на користь останнього з відповідача остаточно підлягає стягненню  дохід, втрачений внаслідок каліцтва, в розмірі 55 690 грн. 42 коп.  

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на невідповідність даного висновку  комісійної  експертизи  вимогам чинного законодавства,   оскільки, відповідно до ст. 58 -   60 ЦПК України, відповідних доказів на підтвердження  своїх доводів останнім не надано. Також не вирішувалося питання про призначення повторної або додаткової експертизи.  

Вирішуючи питання щодо стягнення індексації невідшкодованого доходу, втраченого внаслідок каліцтва, за період з травня 2008 року по квітень 2010 року, в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, заявлені позивачем вимоги пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом,  під час здійснення останнім господарської діяльності.  

Згідно ст. 2 Закону України  «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові  доходи громадян, зокрема суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,

Таким чином, виходячи з положень ч.1 ст. 24 Конституції України, відповідно до яких    громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом,  а також те, що зобов’язання із відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, є грошовим тривалим у часі зобов’язанням,    яке зазнає вплив процесів інфляції в економіці, позивач набув право на  відшкодування втраченого заробітку (доходу) з урахуванням індексу інфляції.   

           При визначенні обумовленої суми суд виходить з встановлених індексів інфляції, відповідно до довідок Управління статистики у Вознесенському за № 25\2\08\3\238 від 06.04.2009 року,  № 288\07\2-08\1 від 07.05.2010 року (т.3 а.с.37, 166), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, згідно з яким індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, що встановлюється в розмірі 101 відсотка.  

 За такого, сума втраченого позивачем заробітку (доходу) з урахуванням індексів інфляції складає  68 332  грн. 58 коп., виходячи з наступних розрахунків: 55 690 грн. 42 коп. (втрачений  заробіток (дохід) х 22,7 %   (індекс інфляції: (100,8 % – червень 2008 р. х 101,1% - вересень 2008 р. х 101,7% - жовтень 2008 р. х 101, 5% - листопад 2008 р. х 102, 1% - грудень   2008 р. х 102,9% січень 2009 р. х 101,5% - лютий 2009 р. х 101,4% - березень 2009 р. х  100,9%  - квітень  2009 р. х 100,5% - травень 2009 р. х 101,1% - червень 2009 р. х 100,8% - вересень 2009 р. х 100,9%, жовтень 2009 р. х 101,1% – листопад 2009 р. х 100,9% – грудень 2009 р. х 101,8% - січень 2010 р. х 101,9 %–  лютий 2010 р. х  100,9% - березень 2010 р.  /  100  - 100)) +  55690 грн. 42 коп.       (100,8 – червень 2008 р. х 101,1% - вересень 2008 р. х 101,7% - жовтень 2008 р. х 101, 5% - листопад 2008 р. х 102, 1% - грудень   2008 р. х 102,9% січень 2009 р. х 101,5% - лютий 2009 р. х 101,4% - березень 2009 р. х  100,9%  - квітень  2009 р. х 100,5% - травень 2009 р. х 101,1% - червень 2009 р. х 100,8% - вересень 2009 р. х 100,9%, жовтень 2009 р. х 101,1% – листопад 2009 р. х 100,9% – грудень 2009 р. х 101,8% - січень 2010 р. х 101,9 %–  лютий 2010 р. х  100,9% - березень 2010 р.  /  100  - 100).

Відповідно до ст.88 ЦПК України  стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким  чином на користь позивач з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу  в розмірі  600 грн. 00 коп. ( 30% - процент задоволених позовних вимог: 2 000 грн. 00 коп.   х  30 %  = 600 грн. 00 коп.)    

Відповідно до ч. 3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню   205 грн. 00 коп. (68 332  грн. 58 коп.   х 30 %) та 36 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (120 грн.00 коп. х 30% ).          

      Керуючись ст.ст. 10, 11, 60,61, 88, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до   ОСОБА_3   про стягнення доходу, втраченого внаслідок ушкодження здоров'я, -  задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 дохід, втрачений внаслідок ушкодження здоров'я, в розмірі 68 332 (шістдесят вісім  тисяч триста тридцять дві) грн. 58 коп.  

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 600 (шістсот) грн. 00 коп.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави ( бюджет м. Вознесенська банк УДК в Миколаївській області код банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007) судовий збір у розмірі  205 (двісті п’ять ) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави ( бюджет м. Вознесенська 22050000, р/р № 31210259700007, банк одержувача: ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО банку: 826013)   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі  36 (тридцять шість) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення  рішення.  

                                            Суддя :                                       Л.В.Лузан