Справа № 11 - 210/07 Головуючий у 1 інстанції Каліновська B.C.
ст. 122 ч. 1 КК України Доповідач Польовий М.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Польового М.І.
суддів Силки Г.І., Бешти Г.Б.
з участю прокурора Єндрущака В.В.
захисника ОСОБА_3
засудженої ОСОБА_1
законного представника потерпілого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1, помічника прокурора Луцького району на вирок Луцького міськрайонного суду від 02 лютого 2007 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка м.Луцька, громадянка України, непрацююча, не судима проживаюча в АДРЕСА_1, -
засуджена за ст. 122 ч.І КК України на 2(два) роки обмеження волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в зазначені органи.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 955 грн. 05 коп. матеріальних збитків та 4500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджена за те, що 05 вересня 2006 року, близько 14 год., в коридорі будинку АДРЕСА_2, на грунті неприязних відносин, умисно нанесла удар кулаком по правій руці малолітньому ОСОБА_2, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та винести вирок, яким виправдати її у зв'язку з відсутністю вини. Посилається на те, що тілесних ушкоджень у вигляді перелому руки потерпілому не спричиняла, а їх він отримав при інших обставинах - грі в футбол, при перенесенні білизни.
Безпідставно суд не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і однобічно протлумачив висновок судово-медичної експертизи та показання експерта. Крім того, суд необгрунтовано задовольнив цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, не мотивував в цій частині свого висновку.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить вирок суду в частині вирішенні цивільних позовів скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд, оскільки у вироку не зазначено в чому саме полягають спричинені збитки.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляцій, засуджену ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3, прокурора, які апеляції підтримали, потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника, які апеляції заперечили, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція прокурора підлягає до повного задоволення, а апеляція засудженої - до часткового.
Висновок суду про вчинення засудженою злочину, при вказаних у вироку обставинах, грунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав відповідну оцінку.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_2 показав, що 05 вересня 2006 року близько 14 год. в коридорі будинку, де він проживає, ОСОБА_1 почала бити його і сестру. При цьому шарпала за вуха, вдарила головою об стіну, нанесла сильний удар по руці, яка розпухла і на слідуючий день було виявлено її перелом.
Об'єктивність показань потерпілого підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
Підстав не вірити показанням потерпілого та вказаних свідків у суду не було, оскільки вони послідовні, співпадають і підтверджуються матеріалами справи.
По висновку судово-медичної експертизи №1743 від 18 вересня 2006 року потерпілому ОСОБА_2 було спричинено перелом нижньої перетини правої променевої кістки без зміщення і дане тілесне ушкодження відноситься до середнього ступеня тяжкості.
Судово-медичний експерт ОСОБА_12 ствердив, що перелом кістки міг виникнути у потерпілого від удару по руці.
Вірно оцінивши зібрані по справі всі докази в сукупності, суд прийшов до правильного висновку, що саме ОСОБА_1 спричинила потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження і обгрунтовано кваліфікував її дії по ч.І ст. 122 КК України.
Даних про те, що потерпілий отримав тілесні ушкодження в іншому місці в справі немає.
Щодо показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, то у вироку зазначено про те, чому суд до їх показань віднісся критично.
Підстав сумніватись у правильності цього висновку суду немає.
При призначенні засудженій покарання врахована тяжкість вчиненого злочину, дані про її особу і воно відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України.
В той же час вирок в частині вирішення цивільних позовів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає скасуванню, а справа направленню в цій частині на новий судовий розгляд.
Цивільні позови по справі розглянуті поверхово, позивач і засуджена по них не допитані, не досліджені обставини, що мають важливе значення, вирок суду в частині вирішення цивільних позовів взагалі не мотивований.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково, а апеляцію помічника прокурора Луцького району задовольнити повністю.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 02 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 в частині кваліфікації дій і призначеного покарання залишити без змін.
Цей же вирок в частині вирішення цивільних позовів про відшкодування матеріальної і моральної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в цей же суд в іншому складі суду.