Справа № 22-а - 57/07 Головуючий у 1 інстанції Івасюта Л.В.
Категорія №12 Доповідач Сівчук Є.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 р. місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Сівчука Є.І.
суддів Мудренко Л.І., Русинчука М.М.
при секретарі Антонюк О.В.
з участю прокурора Тарасюк Н.Б.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора Луцького району в інтересах ОСОБА_1 до Підгайцівської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення сесії Підгайцівської сільської ради №15-9 від 8.10.2004 р. «Про вилучення земельних ділянок» в частині вилучення земельної ділянки із користування ОСОБА_1, рішення сесії Підгайцівської сільської ради №14-4 від 24.09.2004 р. «Про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки» та державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі даних рішень за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 та прокурора Луцького району на постанову Луцького міськрайонного суду від 23 листопада 2006 року., -
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Луцького району в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до Підгайцівської сільської ради та ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому зазначає, що рішення сесії Підгайцівської сільської ради від 28.02.2000 р. «Про виділення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва та сінокосу» ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку площею 0,10 га для ведення особистого підсобного господарства.
Рішенням сесії цієї ради від 08.10.2004 р. №15-9 «Про вилучення земельних ділянок» зазначена ділянка вилучена із постійного користування ОСОБА_1
Рішеннями цієї ж ради №14-4 від 24.09.2004 р. та №17/2 від 23.12.2004 р. земельні ділянки площею 0,12 га передані у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель. У вказані площі увійшла і земельна ділянка розміром 0,10 га, виділена ОСОБА_1 у користування.
Вважаючи вилучення земельної ділянки від ОСОБА_1 незаконним, прокурор просив рішення сесії Підгайцівської сільської ради №15-9 від 8.10.2004 р. в частині вилучення земельної ділянки із користування ОСОБА_1 та рішення сесії цієї ради №14-4 від 24.09.2004 p., №17/2 від 23.12.2004 р. «Про надання дозволу на виготовлення земельної ділянки», та державні акти видані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі даних рішень, визнати недійсними.
Зобов'язати Підгайцівську сільську раду вжити заходів щодо виготовлення порушених прав ОСОБА_1 з приводу користування виділеною земельною ділянкою площею 0,10 га.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 23 листопада 2006 р. позов задовольнено частково.
Рішення сесії Підгайцівської сільської ради №15-9 від 8.10.2004 р. «Про вилучення земельної ділянки» в частині вилучення земельної ділянки із користування ОСОБА_1 визнано недійсним.
Зобов'язано Підгайцівську сільську раду виділити ОСОБА_1 в користування земельну ділянку площею 0,10 га для ведення особистого підсобного господарства.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В поданих апеляційних скаргах ОСОБА_1 та прокурор Луцького району вважають постанову незаконною і необгрунтованою з підстав неповного з'ясування та недоведеності судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права і просять скасувати її та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.
Заслухавши позивача ОСОБА_1, прокурора Тарасюк Н.Б., які апеляційні скарги підтримали, представника відповідачів ОСОБА_4, який скаргу заперечив, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарг із слідуючих підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що рішенням Підгайцівської сільської ради №8-6 від 28.02.2000 р. «Про виділення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва та сінокосу» ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею 0,10 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с.4-5).
Зі змісту даного рішення, земельна ділянка виділена ОСОБА_1 у постійне користування.
Відповідно до ст.ст. 19, 22, 23 ЗК України (в редакції 1992 p., який діяв на час надання ділянки), сільські, селищні ради надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами.
Розробку відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натурі (на місцевості) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.
Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання
документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструється сільськими, селищними, міськими, районними радами.
Аналогічні вимоги встановлюються ст. 125, 126 ЗК України в редакції 200 р.
Оскільки ОСОБА_1 будь-яких дій передбачених зазначеними статтями закону не вчиняв, надана земельна ділянка не винесена в натурі (на місцевості), не встановлені її межі, не одержано Державного акту на право користування земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивач не набув права постійного користування цією ділянкою.
Враховуючи, що масив, в якому ОСОБА_1 надавалась земельна ділянка с.Струмівка (поле біля заводу «Іскра») згідно із генпланом забудови переданий для ведення індивідуального житлового будівництва, рішенням Підгайцівської сільської ради №15-9 від 8.10.2004 р., без згоди позивача проведено вилучення наданої земельної ділянки, суд підставно частково задоволив позов і поновив його право, зобов'язавши Підгайцівську сільську раду виділити ОСОБА_1 в користування земельну ділянку площею 0,10 га для ведення особистого підсобного господарства.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі рішення Підгайцівської сільської ради №14-4 від 24.09.2004 р. та 17-2 від 23.12.2004 р. надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування будинку.
На підставі рішень цієї ж сільської ради №15-6 від 8.10.2004 р. та 22-8 від 23.09.2005 р. відповідачам видано Державні акти на право власності на ці земельні ділянки (а.с.45, 65).
Аналізуючи встановлені обставини, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для визнання цих рішень та Державних актів недійсними.
Постанова суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону. Підстав для скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та прокурора Луцького району залишити без задоволення.
Постанову Луцького міськрайонного суду від 23 листопада 2006р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.