Справа № 11-181/07                                      Головуючий у 1 інстанції  Костюкевич С.Ф.

Ст. 190 ч. 2 КК України                                                                    Доповідач ~ Польовий М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

30 березня   2007 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах   апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Польового М.І. суддів Матата О.В., Пазюка О.С. з участю прокурора Плечій О.М. захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією   засудженої  ОСОБА_1   на   вирок   Маневицького районного суду від 15 січня 2007 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка с. Ботин Луцького району Волинської області, проживаюча в АДРЕСА_1, циганка,   громадянка   України,   непрацююча,   судима   25   травня   2006   року Маневицьким районним судом за ч. З ст. 15, ч. З ст. 185, 75, 76 КК України на З роки позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку на 1 рік, -

засуджена за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднано невідбуте покарання за вироком від 25 травня 2006 року в виді 3 років позбавлення волі і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 3 (три) роки позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі та 1700 грн. штрафу.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 змінена з підписки про невиїзд на тримання під вартою і взято під варту в залі суду.

Вирішено судом також питання про зарахування в строк відбуття покарання часу перебування під вартою та долю речових доказів.

ОСОБА_1 засуджена за те, що 26 липня 2006 року в с. Ситниця Маневицького району в житловому будинку заволоділа майном потерпілої, ОСОБА_3 на загальну суму 2299 грн. 24 коп.

В апеляції засуджена ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності винності та правильності кваліфікації дій, просить вирок суду змінити, повторно звільнити її від відбування покарання з випробуванням. Посилається на те, що у вчиненому щиро розкаялася, збитки потерпілій відшкодувала, на утриманні має троє малолітніх дітей.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, захисника ОСОБА_2, який апеляцію підтримав, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при вказаних у вироку обставинах ґрунтується на перевірених і досліджених судом доказах і не оспорюється в поданій апеляції.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.. 190 ч. 2 КК України відповідає вчиненому і є вірною.

При призначенні засудженій покарання врахована тяжкість вчиненого злочину, дані про її особу і воно відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

Так як ОСОБА_1 умисний злочин вчинила в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що її виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Маневицького районного суду від 15 січня 2007 року залишити без змін, а апеляцію засудженої ОСОБА_1 - без задоволення.