Справа № 2- 470/2010р.
РІШEHHЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2010 року смт. Леніне
Ленінський районний суд АРК в складі : головуючої- судді Українець Л.І.
при секретарі: Хайрлаєвій О.В.
з участю позивача ОСОБА_2, його представників ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Леніне, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, треті особи ОСОБА_8, Октябрська сільська рада про виділення частки з нерухомого майна,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, третіх осіб про виділення частки з нерухомого майна. Позовні вимоги мотивує тим, що з 2004 року відповідач ОСОБА_5 став власником всього колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1, оскільки батько ОСОБА_9 подарував будинок з житловими і господарськими спорудами відповідачу ОСОБА_5 На підставі даних по господарських книг Октябрської сільської ради АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю членів сім,ї глави колгоспного двору. Так як він залишився проживати після смерті батька разом зі своєю сім,єю і матір,ю у зазначеному будинку та приймав участь у будівництві житлового будинку і своєю часткою мати та батько розпорядилися, вважає, що його частка залишилась не виділеною.Просить виділити йому в натурі 1/3 частину колгоспного двору в натуральному вигляді.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні підтримали, просять його задовольнити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні з позовом не погодились, просять у його задоволенні відмовити.
Інші учасники у судового процесу в судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили, заперечень на позов не надали.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали інвентарних справ, суд приходить до висновку про необгрунтованість позову з наступних підстав.
Дані правовідносини регулюються цивільним і колгоспним законодавством діючим на той час.
Судом встановлено, що сім,я ОСОБА_9, яка складалася, згідно з даними будинкової книги, з наступних членів сім,ї: ОСОБА_7, ОСОБА_2, зареєстровані в АДРЕСА_1. Згідно з даними по господарських книг (а.с.9,10), за зазначеною адресою рахувалося два господарства без виділу частки в натурі за ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Як видно з акту обстеження від 05.01.2010 року, здійсненого комісією Октябрської сільської ради по огляду АДРЕСА_1, ОСОБА_2 проживає в житловій споруді, яка розміщена між АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 і житлова споруда має окремий вхід складається із двох житлових кімнат та на території будинковолодіння є господарські споруди: літній душ, туалет, металічний сарай, окремий двір, окремий в,їзд у двір, кам’яний сарай (а.с.14). До акту додана схема розміщення споруд.(а.с.15). Згідно з свідоцтвом про народження позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є сином ОСОБА_9, який 29.09.2004 року подарував ОСОБА_5 АДРЕСА_1 (а.с.17). Зазначений договір оспорювався, однак позивачем по оформленню права власності та реєстрацію житлового будинку в судовому порядку впродовж 2004-2010 року ніким не оспорений і не визнаний недійсним по даний час . Так само як і свідоцтво про право власності на ім,я ОСОБА_5, на підставі якого батько позивача оформляв договір дарування. Спірний будинок будувався з 1970 по 1975 роки, про що відмічено у технічному паспорті БТІ (а.с.77-80). Вимоги позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння вирішені рішенням Ленінського райсуду від 10.10.2008 року по справі № 2-1211/08, де у задоволенні позову ОСОБА_2, відмовлено. Наявність спірних правовідносин, які виникли між позивачем і його братом з моменту прийняття відповідачем дарованого будинку, тобто з 2005 року, свідчать, що вимоги позивача заявлені з пропуском строку позовної давності, оскільки позивачем не оспорювалась при житті батька свідоцтво про право власності на будинок за батьком, та й сам договір дарування. Як пояснив у судовому засіданні сам позивач, він з батьком визначили порядок користування будинку, а саме самовільно збудованими спорудами, які на сьогоднішній день не введені в експлуатацію, не мають окремої почтової адреси і не включені у техпаспорт на АДРЕСА_1 до 2009 року . А ж поки брат, ОСОБА_5 не заявив до суду вимог про виписку його з зазначеного будинку. До виникнення зазначеного спору, позивач користувався самовільно збудованими спорудами безперешкодно і спору не було. Що не перешкоджає ОСОБА_2 належним чином в адміністративному порядку отримати в користування земельну ділянку між АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, отримати рішення виконкому сільради про присвоєння ділянці нової почтової адреси, та належним чином ввести споруди в експлуатацію. Посилання позивача на те, що він прописаний у зазначеному будинку з моменту народження і своїми коштами приймав участь у веденні господарства колгоспного двору також не підтверджені доказами, а свідчать лише про його право на проживання, як члена сім, ї власника будинку.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Колгоспний двір це сімейно-трудове об,єднання осіб, які являються колгоспниками, приймають участь в громадському господарстві колгоспу і отримують в ньому основні доходи.
Як вбачається з трудової книжки голови дворового господарства ОСОБА_5(а.с. 108-109), останній працював в колгоспі « Світанок» з 1970 року по 1988 роки. Згідно копії довідки від 02.04.2010 року, виданої ОСОБА_2 про те, що останній працював в колгоспі «Світанок» Ленінського району видно, що позивач перебував членом колгоспу тільки з 01.01.1976 року і звільнений 30.04.1976 року. Крім того у довідці зазначено, що позивачу виплачувалась заробітна плата, а не оплата за трудодні. А згідно з даними по господарської книги (а.с.9), ОСОБА_2 працював з 1983 по 1985 роки електромонтажником ПМК м. Керчі. Інших даних про членство в колгоспному дворі позивач не надав.
Таким чином, позивач працював у колгоспі «Світанок» у 1976 році, як найманий працівник, а не як член (колгоспу), і за свою роботу отримував грошові кошти, а не натуроплату.
За таких обставин, судом встановлено, що позивач не являвся колгоспником, а АДРЕСА_1 не являвся і не міг являтись колгоспним двором, тому правовідносини щодо власності на майно колишнього колгоспного двору на нього не розповсюджуються.
Таким чином, в судовому засіданні не здобуто доказів, які б вказували на підставність вимог позову позивача, на які він посилається. За таких обставин суд, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, виходячи з меж позовних вимог .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 208, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 86, 120 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, 364, 370, 381 ЦК України суд,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, треті особи ОСОБА_8, Октябрська сільська рада про виділення частки з нерухомого майна - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК в м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги. Особи які не були присутні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу на рішення впродовж 10 днів з моменту отримання його копії .
Суддя Українець Л.І.