Справа № 2-2033/2010р .                                                                                                                                                        

Рішення

Іменем України

     01 жовтня 2010 року                                                                                           м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Смолія А.М., при секретарі Якуніні А.О.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Оріхівської сільської ради Сакського району АР Крим  про визнання права власності на незавершений будівництвом житловий будинок,

Встановив:

У травні 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до Оріхівської сільської ради про визнання права власності на незавершений будівництвом житловий будинок у порядку спадкування. Свій позов мотивують тим, що після їх смерті матері залишилася спадщина у вигляді незакінченого будівництвом житлового будинку № 17 по вул. Трудовій в с. Михайлівка Сакського району АР Крим. У 1991 році мати придбала незавершений будівництвом житловий будинок, будівництво якого закінчила у 1993 році, але не встигла його юридично оформити. Позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спірний житловий будинок не було зареєстровано у органах БТІ. На зазначених підставах просять визнати за ними права власності у розмірі по ? частці спірного житлового будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та пояснила, що мати придбала тимчасову будівлю, яка мала автономне опалення та була готова для проживання.

Позивач ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягала при цьому зазначила, що мати купила повністю готовий невеличкий житловий будинок, згодом прибудувала до нього ще дві кімнати, чому у договорі зазначено процент готовності 20% є незрозумілим.

Відповідач до суду не прибув, проте подав заяву з проханням справу розглянути у його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.    

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 слідує, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Факт наявності родинних відносин між померлою ОСОБА_3 і позивачами підтверджується свідоцтвами про народження, свідоцтвами про укладення шлюбу, рішенням суду.  

Як слідує з договору купівлі-продажу від 14 жовтня 1991 року ОСОБА_3 придбала незавершений будівництвом житловий будинок з процентом готовності 20% в АДРЕСА_1.

У зазначеному договорі не вказано житлову площу будинку.

Як зазначали позивачі мати спочатку придбала невеликий будиночок (тимчасову будівлю), а згодом прибувала ще дві жилі кімнати.

Позивачем ОСОБА_1 було представлено будівельний паспорт на спірний житловий будинок розроблений та погоджений 09 листопада 1992 року.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що ОСОБА_3 в експлуатацію спірний житловий будинок не здала, до наявної будівлі було фактично добудовані приміщення, тобто проведено його суттєву реконструкцію.

Як слідує з постанови державного нотаріуса Сакської районної нотаріальної контори від 27 січня 2010 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу та державної реєстрації права власності.

Позивачі не позбавлені можливості оскаржити постанову державного нотаріуса про відмову у вчинення нотаріальної дії.  

Суд роз’яснив позивачам про необхідність призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення реального проценту готовності житлового будинку, технічних характеристик та можливості його безпечного використання для проживання. Однак, позивачі категорично заперечували проти призначення вказаної експертизи, посилаючись на наявність технічного паспорту на спірний житловий будинок.

З технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 слідує, що він жилого літ. «А», гаражу літ. «Б», убиральні літ. «Уб». Однак, у паспорті відсутні відомості про технічний стан будинку та можливість його використання за призначенням.

З будівельного паспорту слідує, що планувалося будівництво чотирьох жилих кімнат, однак з технічного паспорту вбачається, що у будинку наявні тільки три жилі кімнати, тобто наявне відхилення від проекту.

Як стверджують позивачі відсоток готовності спірного житлового будинку становить майже 100%, від придатний для проживання, проте у своєму позові просять визнати за ними право власності на незакінчений будівництвом житловий будинок, який згідно з договором купівлі-продажу мав процент готовності 20%.

Зазначений будинок фактично експлуатувався ОСОБА_3 та в подальшому можливо буде експлуатуватися одним із позивачів або іншою особою, що без відповідного технічного висновку, у тому числі експертного  може становити певну небезпеку їх життю та здоров’ю.  

Відповідно з п.8 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов’язки як забудовника входять до складу спадщини.

З позовними вимогами про визнання права забудовників позивачі не зверталися.

На зазначених підставах у позові має бути відмовлено.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 1217, 1261, п.8 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215  ЦПК України, суд    

Вирішив:

У задоволені позову позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з для його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                        Смолій А.М.