U

                                                                                                           Справа № 2-2862/10 р.                                                                                              

Р І  Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

1 вересня  2010 року                                                                                                   м. Шостка

Шосткинський міськрайсуду Сумської області

 у складі головуючого  судді БОНДАРЕНКО Л.С.,

 при секретарі                         ЩЕРБАНЬ С.О.,

 розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області,

- про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  "дітям війни" за період  з 1.01.2006 р. по 31.12. 2006 року, 1.01.07р. по 31.12.2007р., з 01.01.2008 року по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року  з 1.01.2010 року по 1 .08.2010 рік.

В С Т А Н О В И В:

    Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом та просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та стягнути на її користь недоплачену державну щомісячну соціальну допомогу як "дитині війни",  за період з 01.01.2006 року по 1.08.2010  р. включно.  

    В обгрунтування своїх позовних вимог вона посилається на те, що належить до соціальної категорії "дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни",  має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Однак у 2007 році вказані виплати впровадженими не були .

     Верховна Рада України, Законом України №  489 У, від 19.12. 2006 року, "Про Державний бюджет на 2007 рік призупинила дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Однак, Конституційний суд України своїм рішенням № 6 рп/2007, від 09 липня 2007 року, визнав такими що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" про призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Відповідач всупереч рішення Конституційного Суду України не здійснював їй нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії протягом  2007 року.

     З січня 2008 року, відповідач розпочав виплачувати їй соціальну допомогу як "дитині війни", але у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, всупереч 30 % встановленим Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

    У 2009 році відповідач продовжував виплачувати їй це підвищення у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, тобто в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік". Вважає ці виплати не правомірними.

     Про порушене право дізналась   з засобів масової інформації.

     Відповідач позов не визнав та у своїх запереченнях вказав на те, що позивачка як "дитина війни" дійсно має право отримувати підвищену пенсію на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком.

    В той-же час Закон України "Про Державний  бюджет України на 2007 рік",  п. 12 ст. 71 знову зупинив на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

    Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/ 2007, від 09.07. 2007 року, набрало чинності з моменту його прийняття, воно не має зворотної дії в часі, тому підстав для нарахування та виплат позивачці соціальної допомоги за  2007 рік до прийняття рішення Конституційним Судом України не було.

    Крім того п. 41 розділу 2 Закону України  № 107, від 28.12. 2007 року, "Про Державний бюджет на 2008 рік" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та вказано на те, що розмір державної соціальної допомоги "дітям війни" виплачується у розмірі надбавки, яка встановлена для учасників війни, а саме,  - 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. З 01 січня 2008 року позивачці ця набавка виплачувалась у повному обсязі.

    Рішенням Конституційного суду № 10-рп, від 22.05. 2008 року, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частині внесення змін до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" набрало законної сили з моменту його прийняття, зворотної дії в часі воно не має, тому підстави для перерахування та виплат їй державної соціальної допомоги в період з 01 січня 2008 року до 22.05. 2008 року відсутні.

    Щодо виплат після 22.05.2008 року, в період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та у 2009 році, то на законодавчому рівні порядок здійснення цих виплат, орган який повинен проводити ці виплати, джерело їх фінансування та розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно враховувати при здійсненні цих виплат визначеними не були.

    Доводи позивачки щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' є необгрунтованими, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 цієї статті застосовується для визначення розмірів пенсії призначеної за цим законом.

    В силу цього дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка були правомірними.

Крім того в запереченнях відповідач наголошує на тому, що позивачкою порушено  строк позовної давності , передбачений ст. 257 ЦК України –( три роки) тому вважає що це є підставою для відмови у задоволенні позову.

       В судове засідання позивачка та представник відповідача не з’явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, відповідач надав заперечення на позов.

    Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

    Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених по ній доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

    Позивачка має статус "дитини війни", що підтверджується  довідкою УПФ( а.с.9) та копією пенсійного посвідчення (а.с.7)

    Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Із заперечень відповідача встановлено те, що він не здійснював протягом 2007 року їй цих виплат , посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини ( мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян які мають статус "дітей війни", з 01 січня 2008 року відповідач виплачував  це підвищення у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

    В той же час, відповідно ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії, або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

    Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07. 2007 року, № 6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України  "Про Державний бюджет на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

     Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про їх неконституційність.

    Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвали рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області повинно було нараховувати та виплачувати позивачці доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07. 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

       Отже, відповідач, з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та виплачувати позивачці відповідні доплати до кінця 2007 року.

    Разом з тим, до 09. 07. 2007 року, виплачуючи позивачці підвищення до пенсії як "дитині війни" в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідач діяв правомірно та у нього не було належних правових підстав здійснювати ці доплати у іншому розмірі.

    Щодо позову в частині вимог  про зобов'язання відповідача нараховувати їй та виплачувати  у 2008 році щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обгрунтованими виходячи з наступного.

    Відповідно п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у наступній редакції: "Дітям війни, крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії чи щомісячного грошового утримання чи  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.    

    Рішенням Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, п.п. 61, 62, 63, 66 розділу 2, п. 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( справа щодо предмету та змісту закону "про державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05. 2008 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачці доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  в редакції яка діяла до 01.01. 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. п. 41 розділу 2 Закону України  "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач, з 22.05. 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме нараховувати та здійснювати виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Разом з тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи  доплати передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01. 2008 року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України  "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позов в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити їй доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,  з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року,  задоволенню не підлягають.

    Щодо виплат позивачці підвищення до пенсії у 2009 році, то     Законом України "Про

Державний бюджет України на 2009 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинено не було. Відповідно ст. 54 цього Закону, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік встановлюються відповідними законами та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України. Законом який напряму встановлює доплату до пенсії категорії громадян "дітей війни" є Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином,  Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка  Сумської області повинно виплачувати позивачці у 2009 році підвищення до пенсії як "дитині війни" у розмірі встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з підвищенням на 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

    Дійшовши такого  висновку суд виходить з наступного.

    Відповідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Згідно ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами  України.

    Згідно п. 9  ст. 8 Цивільного процесуального кодексу України  забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

    Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус «дітей війни» не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

    Щодо його доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" то суд зазначає наступне.

    Сторони не заперечують того, що позивачка, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір чи встановлював інший розмір немає.

    З огляду на викладене, суд вважає не обгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії, встановленої ст. 64 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Крім того, безпідставними суд вважає посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Не заслуговують на увагу і доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам які мають статус "дітей війни".  

     Пенсійний Фонд України діє у відповідності до положення "Про пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно Закону України "Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування"

рішення про призначення чи перерахунок пенсії приймаються районними (міськими) управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином, прямий обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачці, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладений саме на Управління Пенсійного фонду України у м. Шостка Сумської області, тобто за місцем її проживання.    

    В силу цього,  виходячи зі змісту позову та для повного захисту порушених прав позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду, суд вважає за необхідне задовільнити позовні вимоги частково  зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці доплату до пенсії як "дитині війни" за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,  за 2008

 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , за 2009 рік,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 р. та з 1.01 2010 року по 1.08.2010 р.

Щодо строку позовної давності, то суд  не вважає його пропущеним а виходить з того, що порушення  права позивачки на отримання надбавки триває  і на сьогодні.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення” - суми пенсій неодержані з вини органу, що призначає або виплачує пенсію — виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком, тому суд вважає безпідставними вимоги відповідача щодо відмови у задоволенні позову з підстав пропуску позивачкою строків звернення до суду, передбачених ст. 257 ЦК України  і  позивачка ,за таких обставин, не пропустила строку звернення до суду.

    Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 88  ЦПК України.

    Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.10,11,60,208-209,212-215,218,223 ЦПК України, суд,  

                                                                   В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок  пенсії "дитині війни" з підвищенням її до 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,  за 2008 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , за 2009 рік,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 р.   за 2010 рік – 1.01.2010 року  по 1 серпня 2010 року з  урахуванням раніше проведених їй виплат як "дитині війни" за 2008 , 2009 ,2010  роки.

В іншій частині позову  ОСОБА_1  відмовити.

Судовий збір у розмірі 8.50 грн. сплачений позивачкою  на  рахунок Державного бюджету віднести за її рахунок,  витрати за інформаційно-технічне забазпечення розгляду справи у розмірі 20  грн . стягнути з УПФ в м. Шостка Сумської області на її користь.

    На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайсуд протягом 10 днів з дня отримання копії  рішення.

    Суддя                                                                                     Л.С.БОНДАРЕНКО.