Справа №2-685/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

          4 жовтня 2010 року                                    Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                                                                                                 Волкової С.Я.

при секретарі                                                                                                                  Топал А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: КП “Житло-Сервіс”, про визнання дій протиправними, зобов’язання привести в попередній стан площу квартири та заборону вчиняти дії, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

          Позивачка ОСОБА_1 звернулася  до суду із вимогами до відповідачки, просить визнати неправомірними дії ОСОБА_2 щодо самовільної реконструкції та перепланування кв.№102-103 будинку по АДРЕСА_1, зобов’язати привести в попередній стан площу зазначеної квартири, заборонити вчиняти дії щодо самовільного будівництва на даху тераси кв.№97, що прилягає до кв.№102-103 та знаходиться у будинку по АДРЕСА_1, отримання дозволів, іншої проектної документації на реконструкцію, перепланування даху тераси кв.№97. Свої вимоги позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у серпні 2008 р. придбала кв.№97 будинку по АДРЕСА_1 та восени дізналася про здійснення її сусідкою поверхом вище будівельних робіт у кв.№102-103. З метою з’ясування обсягу та характеру будівельних робіт, що проводилися відповідачкою, зверталася до ОСОБА_2 з проханням надати інформацію щодо здійснюваних будівельних робіт та наявності у неї дозвільної документації на їх проведення, що зроблено не було. Після цього їй стало відомо, що відповідачка здійснила реконструкцію своєї квартири – об’єднала балкони з помешканням квартири, знесла несучі стіни, а також перепланування даної квартири шляхом знесення некапітальних перегородок. У зв’язку з такими протиправними діями ОСОБА_2 створено небезпеку для проживання в даному будинку, а також об’єктивну загрозу порушення її права власності та завдання шкоди. Крім цього, відповідачкою вчиняються дії щодо несанкціоновано використання даху тераси кв.№97 з метою облаштування власної тераси кв.№102-103. Так, в будинку по АДРЕСА_1 є тераси лише до шістнадцятого поверху, на сімнадцятому поверсі, де розміщена квартира відповідачки, тераси не було запроектовано та, відповідно, збудовано. Тераса кв.№97 є складовою цієї квартири та входить до її загальної площі, а також знаходиться під квартирою відповідачки та прилягає до неї. Як стало відомо, ОСОБА_2 надалі має намір здійснити самовільні будівельні роботи щодо реконструкції даху тераси кв.№97 на терасу її квартири. Такими протиправними діями вона порушує її права як власника кв.№97.

          Відповідачка ОСОБА_2, заперечуючи проти позову ОСОБА_1, звернулася до суду із зустрічним позовом про зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, просить зобов’язати ОСОБА_1 привести в належний стан дах тераси шляхом облаштування безпечної огорожі по всьому периметру даху, стягнути 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що покрівля тераси, що експлуатується і є дахом, влаштована із порушенням вимог чинних будівельних норм – без жодної огорожі, що спричиняє загрозу їй та членам її родини. ОСОБА_1, яка систематично відмовляє в приведенні даху тераси у відповідність до вимог будівельних норм, спричиняється їй моральна шкода.

          В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили їх задовольнити, заперечували проти задоволення вимог ОСОБА_2 з тих же підстав.

         В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_5 зустрічний позов ОСОБА_2 та його підстави підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечував з тих же підстав.

          В судове засідання третя особа: КП “Житло-Сервіс” не з’явилася, про час  і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку.  

          Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.08.2008 р.  належить двокімнатна кв.№97 будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 173,10 кв.м., житловою площею 49,30 кв.м., договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнелюк К.М., записано в реєстрі за №3658. Відповідачці ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 2.02.2006 р. належить  чотирикімнатна кв.№102-103 будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 191,40 кв.м., житловою площею 116,90 кв.м., договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербою Л.О., записано в реєстрі за №228.

          Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін на інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

          Позивачка ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами до відповідачки, не надала суду жодного доказу в обґрунтування своїх вимог, а саме: доказів про здійснення ОСОБА_2 реконструкції та перепланування належної квартири, доказів про здійснення відповідачкою будівельних робіт щодо реконструкції даху тераси кв.№97.

          Із письмових заперечень відповідачки ОСОБА_2 вбачається, що всі роботі, які вона проводила  в своїй квартирі після її купівлі у лютому 2006 р., були опоряджувальними та малярно-столярними роботами, які не вимагають отримання дозволів або погоджень будь-яких організацій, установ, співвласників будинку. У суду відсутні підстави не довіряти зазначеним поясненням відповідачки, оскільки будь-яких доказів в їх спростування в судовому засіданні добуто не було.

          Суд, враховуючи викладене, вважає необхідним в  задоволенні позову ОСОБА_1  відмовити.

          Щодо зустрічних вимог ОСОБА_2, то в судовому засіданні встановлено, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва протягом серпня 2008 р. – травня 2010 р. знаходилась цивільна справа за позовом прокуратури Печерського району м. Києва в інтересах  держави в особі КП “Житло-Сервіс” до ОСОБА_1 про приведення площі в попередній стан. Позивач прокуратура Печерського району м. Києва пред’явив в суді позов до відповідачки ОСОБА_8 про приведення в попередній стан площі, відведеної під терасу кв.№97 та кв.№102-103 будинку по АДРЕСА_1. Свої вимоги позивач прокуратура Печерського району м. Києва обґрунтував тим, що зазначеній відповідачці належить на праві приватної власності кв.№97 будинку по АДРЕСА_1, яка здійснила переобладнання площі тераси, що належить на праві спільної сумісної власності мешканцям кв.№97 та кв.№102-103 будинку по АДРЕСА_1. Позивач прокуратура Печерського району м. Києва посилався також на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22.02.2008 р., яким було задоволено позов ОСОБА_2 та зобов’язано ОСОБА_8 припинити самовільне будівництво на площі тераси та зобов’язано привести площу тераси до попереднього стану. В ході розгляду зазначеної цивільної справи за позовом прокуратури Печерського району м. Києва в інтересах  держави в особі КП “Житло-Сервіс” в якості відповідача було притягнуто ОСОБА_1, яка за договором від 21.08.2008 р. придбала кв.№97 будинку по АДРЕСА_1.

          Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12.02.2010 р., що набрало законної сили, позов прокуратури Печерського району м. Києва в інтересах  держави в особі КП “Житло-Сервіс” до ОСОБА_1 про приведення площі в попередній стан залишено без задоволення.

          При винесенні рішення суд вважав встановленим, що реконструкція площі тераси була проведена на підставі розпорядження Київської міської держадміністрації №326 від 28.02.2008 р. та прийнята в експлуатацію актом державної приймальної комісії, затвердженим розпорядженням Київської міської держадміністрації №713 від 30.06.2008 р. В ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 6.05.2010 р., якою апеляційну скаргу прокуратури Печерського району м. Києва відхилено, зазначено, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, про те, що судом першої інстанції було проігноровано рішення Печерського районного суду м. Києва від 22.02.2008 р., є безпідставним, оскільки вказане рішення було постановлено щодо відповідачки ОСОБА_8, тобто постановлено щодо іншої особи і щодо інших обставин.

          ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві просить зобов’язати ОСОБА_1 привести в належний стан дах тераси шляхом облаштування безпечної огорожі по всьому периметру даху. Суд, враховуючи вище викладене, ту обставину, що реконструкція площі тераси кв.№97 будинку по АДРЕСА_1 проводилась у 2008 р. на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) і прийнята в експлуатацію актом приймальної комісії, затвердженими розпорядженням того ж виконавчого органу, та до придбання ОСОБА_1 квартири, знаходить позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню. При цьому ані відповідачка ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві, ані її представник в судовому засіданні не ставляться під сумнів зазначений вище висновок державної приймальної комісії, розпорядження Київської міської держадміністрації №713 від 30.06.2008 р.  Суд звертає увагу, що відсутність виходу на терасу не залежить від того, покрита чи не покрита тераса дахом, тому, якщо сімнадцятий поверх будинку по АДРЕСА_1 не передбачає виходу на терасу, а сама тераса шістнадцятого поверху є такою, що може мати дах (покрівлю), то дах (покрівля) не може експлуатуватися. Оскільки дах тераси не може експлуатуватися мешканцями кв.№102-103 будинку по АДРЕСА_1, то у ОСОБА_1 обов’язку облаштовувати дах огорожею не виникає.

          Судом не встановлено факту заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди будь-якими діями ОСОБА_1, тому в задоволенні вимог ОСОБА_2 про відшкодування 10000 грн. моральної шкоди слід відмовити.

          На підставі ст.ст.10,152,177 ЖК країни, ст.ст.13,15,16,22,23,380,383,386 ЦК України, Правил користування приміщеннями і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМ України №572 від 8.10.1992 р., Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 р., Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №11/2587 від 27.01.2005 р.,  постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, керуючись  ст.ст.3,4,10,11,60,88,169, 209,212-215,290 ЦПК України, суд      

в и р і ш и в :

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: КП “Житло-Сервіс”, про визнання дій протиправними, зобов’язання привести в попередній стан площу квартири та заборону вчиняти дії – відмовити.

          В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          СУДДЯ

          Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що зміни, які проведені відповідачами внаслідок ремонту своєї квартири не є такими, що порушують будівельні та будь-які інші норми, оскільки не погіршують конструкції будинку.

          Такий висновок суду відповідає встановленим фактам та грунтується на законі.

          Судом встановлено, що кв.  

          З пояснень відповідачів та досліджених матеріалів справи вбачається, що в лютому 2006 р. під час  ремонту вказаної квартири було демонтовано перегородку між ванною кімнатою та вбиральнею та закладено дверний отвір до вбиральні.

          30.06.2006 р. у вказаній квартирі було проведено технічну інвентаризацію, за наслідками якого КП КМБТІ складено викопіювальний план, з якого вбачається, що будь-яке самовільне будівництво чи перепланування в указаній квартирі відсутнє.

          Відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та комунального господарства України від 8.02.2006 р. №42, яким  доповнено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. №126,  не належить до самочинного будівництва у квартирах багатоповерхових будинків: перепланування, не пов’язані зі змінами житлової або допоміжної площ, без порушення несучих конструкцій;  збільшення житлової чи допоміжної площ за рахунок демонтування перегородок, комор, улаштування  дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах; перестановка в межах призначених приміщень, обладнання.

          Крім того відповідно до ч.2 ст.383 ЦК У власник квартири може на свій розсуд проводити ремонт та зміни в квартирі, наданій йому для використання, як єдиного цілого, - за умови,   що ці зміни не приведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоповерховому житловому будинку та не порушують санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

          На думку суду норми саме цього Закону мають пріоритетне значення при вирішенні даного спору, оскільки він не суперечить Конституції У і спрямований на захист не лише прав власника, а й сі, права яких зачіпаються при використанні вказаного виду власності.

          Оскільки позивачем в судовому засіданні не було доведено факту порушення відповідачами прав інших співвласників квартир вказаного будинку внаслідок проведення змін в квартирі, і таке   перепланування не створює загрози чи реального порушення таких прав, то суд правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність позову.