Справа №2-1131/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Українець Л.І.
при секретарі Хайрлаєвій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АРК про зобов’язання нарахувати щомісячну соціальну допомогу, -
В С Т А Н О В И В:
17 серпня 2010 року позивачка звернулася в Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача про зобов’язання нарахувати та виплатити недоотриману щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за 2009 рік у сумі 1240,20 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що вона має статус дитини війни і право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а відповідач протиправно нараховує меншу суму.
Позивачка в судове засідання не з,явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, на позові наполягає.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Надав заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.
Згідно ст. 197 ч. 2 ЦПК України в зв’язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 «Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001, № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Він є головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на Пенсійний фонд покладене керівництво та управлінь солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управлінь Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з п.п. 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року 16 8-2. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії. Крім того, головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду у Ленінському районі АРК є належним відповідачем.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004, № 2195-ІУ дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом (а.с.4), тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, відповідно, вона є особою, яка віднесена до категорій осіб, які визнані дітьми війни. Відповідно, позивачка має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» затверджено на 2009 рік прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність, в розрахунок на місяць у розмірі з 1 січня - 498 грн., з листопада -573 грн. Даним Законом та іншими законодавчими актами на 2009 рік дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась і при визначені розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2009 рік необхідно керуватися його статтею 6.
Згідно довідки УПФУ в Ленінському районі АР Крим, позивачу сплачено надбавку за січень – грудень 2009 року по 49,80 грн. щомісячно на підставі Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що дітям війни виплачується надбавка у розмірі 10 відсотків до пожиточного мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Суд зазначає, що за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначені розміру надбавки дітям війни застосуванню підлягають норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
У запереченнях на позов відповідач не погодився з позовом, оскільки вважає, що законодавчими актами України не врегульоване питання розміру мінімальної пенсії за віком для Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки він застосується виключно для визначення розмірів пенсій, встановлених Законом. Крім того, нарахування здійснювалися в межах бюджетних асигнувань і ПФУ не може сплачувати надбавку з коштів, призначених на інші цілі. Кошти ПФУ не підлягають вилученню. Вважає, що бюджетна програма КПКВ по виплаті в тому числі і даної надбавки повністю виконана. Суд вважає, що вказані доводи відповідача не можуть бути враховані при вирішені справи. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Згідно ч. 8 статті 8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді та вирішенні справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до частини 1 статті 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України. Відповідно, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, люди її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Ст. 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-1У передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Статтею 113 Закону встановлено, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону, такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України. Доводи відповідача, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, не можуть прийняті до уваги. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для невиплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в передбаченому Законом розмірі.
Згідно довідки УПФУ в Ленінському районі позивачу сплачувалась надбавка в розмірі 10% прожиткового мінімуму. Таким чином, відповідачем недоплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога дітям війни за 2009 рік згідно наступного розрахунку:
Місяць Прожитковий мінімум Надбавка
30% Сплачено Підлягає сплаті
Січень 2009 498 149,40 49,8 99,60
Лютий 2009 498 149,40 49,8 99,60
Березень 2009 498 149,40 49,8 99,60
Квітень 2009 498 149,40 49,8 99,60
Травень 2009 498 149,40 49,8 99,60
Червень 2009 498 149,40 49,8 99,60
Липень 2009 498 149,40 49,8 99,60
Серпень 2009 498 149,40 49,8 99,60
Вересень 2009 498 149,40 49,8 99,60
Жовтень 2009 498 149,40 49,8 99,60
Листопад2009 573 171,90 49,8 122,10
Грудень 2009 573 171,90 49,8 122,10
всього 1240,20
В користь позивача також підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам. Згідно п. 34 ч. 1 т. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» Пенсійний фонд, його підприємства, установи і організації звільняються від сплати державного мита. Відповідно, судовий збір не може бути стягнений з відповідача. Збір на ІТЗ ЦП, сплачений позивачем виходячи з вимог майнового характеру, які задоволені в повному обсязі, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 56,64 Конституції України, ст. 6 ч. 2, ст. 33 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 та Рішенням Конституційного суду України від 19.05.2009 р., ст.ст. 3, 7, 10, 88, 179, 208, 212-215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Ленінському районі АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як «дитині війни» щомісячну соціальну допомогу за січень-грудень 2009 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Стягнути з відповідача Управління пенсійного Фонду України в Ленінському районі АРК в користь позивача ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу у сумі 120 (сто двадцять) грн. та повернути з бюджету сплачений судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АР Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Українець Л.І.