БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                    Справа № 2 – 166/2010 року                                                                                                    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    29 липня 2010 року                                                                 м. Бершадь

    Бершадський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді  Глушка І.В., за участю секретаря Янчука О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь цивільну справу за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування, розпорядження майном та про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд –

                                      в с т а н о в и в:

         ОСОБА_1 звернулась в суд з позовами до ОСОБА_2 стверджуючи, що вона являється власником комплексу автозаправочної станції, що знаходиться в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області по АДРЕСА_1 і належить їй на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 виданого 27.12.2007 року виконавчим комітетом Бирлівської сільської ради. Запис про державну реєстрацію права власності на дане майно здійснено КП «Бершадське районне бюро технічної інвентаризації»  (номер витягу 21966709 від 24.02.2009 року, реєстраційний номер 21966709, номер запису 382 в книзі ФН 2). Також вона являється власником земельної ділянки площею 0,0500 га, на якій розташований даний комплекс автозаправочної станції (державний акт Серія ВН№ 700255, виданий 13.10.2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.10.2005 року № 2260). Але вона не має можливості вільно користуватися та розпоряджатись належним їй майном, оскільки відповідач ОСОБА_2 чинить їй перешкоди в користуванні, а саме: не допускає її на територію Комплексу, стверджуючи, що він являється його власником на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2009 року, укладеного між ним та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Полуденко М.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 419. Підставою для укладення договору було рішення по справі № 9/18.02 від 28.01.2008 року Вінницького обласного відділення (ПДТС) Всеукраїнської громадської організації «Асоціація спеціалістів в аграрній сфері «Третейська ініціатива»  яким було визнано дійсним договір купівлі-продажу комплексу автозаправочної станції, що знаходиться в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області по АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_3 та визнано за ОСОБА_3 право власності на вищевказане майно. Однак вона ніколи не укладала з ОСОБА_3 в простій письмовій формі договору-купівлі продажу майна, розташованого в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області по АДРЕСА_1, не підписувала акту приймання передачі Комплексу ОСОБА_3, не укладала третейської угоди від 18.01.2008 року про передачі спору на розгляд третейського суду, а також не була присутня при винесенні рішення по справі № 9/18.02 від 28.01.2008 року.

        23.02.2009 року Ухвалою Вінницького відділення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Асоціація фахівців в аграрній сфері «Третейська ініціатива»  рішення по справі № 9/18.02 від 28.01.2008 року на підставі якого ОСОБА_3 набула права власності на майно, яке є предметом даного спору було скасовано. А тому договір купівлі-продажу від 21.02.2009 року, укладений  між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Полуденко М.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 419 на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на комплекс автозаправочної станції, що знаходиться в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області по АДРЕСА_1  незаконний і не може бути дійсним. В зв’язку з вищезазначеним вона просить постановити рішення, яким витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 комплекс автозаправочної станції та земельну ділянку площею 0,0500 га, що знаходяться в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області по АДРЕСА_1, зобов’язати  ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження вказаним майном шляхом надання безперешкодної можливості користування ним та заборонити вчинення дій, які порушують її право користування та володіння Комплексом, а також стягнути з нього судові витрати по справі.

    Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що дійсно на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2009 року, укладеного між ним та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Полуденко М.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 419 він набув право власності на комплекс автозаправочної станції, що знаходиться в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області по АДРЕСА_1 договір купівлі-продажу від 21.02.2009 року, укладений  між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Полуденко М.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 419 на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на комплекс автозаправочної станції, що знаходиться в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області по АДРЕСА_1, але реєстрація права власності на дане майно ним до цього часу не здійснена, тому він не являється його власником, а тільки працює оператором на автозаправочній станції. Крім того, ОСОБА_1 жодного разу не зверталась ні до нього ні до ОСОБА_3 з повідомленнями про те що він незаконно володіє належним їй майном  та не вимагала усунути перешкоди у здійснені права користування та розпорядження ним.

         Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла заява в якій вона не визнає позов і просить розглянути справу без її участі.

    Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши  докази наявні у матеріалах справи суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовів ОСОБА_1  слід відмовити  із наступних підстав:

    Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

    Відповідно до ст. 387 ЦК України  в ласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

    Відповідно до ст. 391 ЦК України   власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

    Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 являється власником комплексу автозаправочної станції, що знаходиться в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області по АДРЕСА_1, який їй належить на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 виданого 27.12.2007 року виконавчим комітетом Бирлівської сільської ради. Запис про державну реєстрацію права власності на дане майно здійснено КП «Бершадське районне бюро технічної інвентаризації»  (номер витягу 21966709 від 24.02.2009 року, реєстраційний номер 21966709, номер запису 382 в книзі ФН 2). Також вона являється власником земельної ділянки площею 0,0500 га в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області по АДРЕСА_1, на якій розташований комплекс автозаправочної станції (державний акт Серія ЯБ № 700255, виданий 13.10.2006 року виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.10.2005 року № 2260).

    Відповідач ОСОБА_2 не являється власником комплексу автозаправочної станції, що знаходиться в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області по АДРЕСА_1, а лише працює там оператором. Крім того, ОСОБА_1 жодного разу не зверталась ні до нього ні до ОСОБА_3 з повідомленнями про те що він незаконно володіє належним їй майном  та не вимагала усунути перешкоди у здійснені права користування та розпорядження ним.

    Враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів, які підтверджували б наявність перешкод у користуванні та розпорядженні майном, а саме: комплексом автозаправочної станції, що знаходиться в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області по АДРЕСА_1, з боку як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

       На підставі ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, керуючись ст.ст. 386, 387, 391 ЦК України

ВИРІШИВ:

    У задоволенні позовів ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування, розпорядження майном та про витребування майна з чужого незаконного володіння – відмовити.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя