Справа № 2- 7739 \10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 вересня 2010 року м.Сімферополь
Центральний районний суд м.Сімферополя в складі:
Головуючого, судді: О.Д.Опанасюка
при секретарі: Н.В. Мазуркевич
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,
УСТАНОВИВ:
09.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що їх сім’я фактично розпалася у грудні 2009 року з причини втрати взаєморозуміння і довіри одного до одного. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливо. Майнового спору, спору щодо виховання і утримання неповнолітніх дітей сторони не мають.
02.09.2010 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1, відповідно до якої останній позовні вимоги підтримує у повному обсязі (л.с.19).
Відповідачка ОСОБА_2 02.09.2010 року надала до суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, і виразила згоду на розірвання шлюбу з ОСОБА_1 (л.с.18).
У судове засідання 02.09.2010 року сторони не з’явилися, повідомлені у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду справи у суді під розписку (л.с.17), надали до суду заяви з проханням розглянути справу у їх відсутності (л.с.18-19), у зв’язку з чим суд, відповідно до ст. ст.169, 224 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням того, що немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає вимоги позивача обґрунтованими і законними, і які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд встановив, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 02.10.1998 року зареєстровано шлюб у відділу реєстрації актів про шлюб Будинку одруження м. Сімферополя АР Крим ( актовий запис № 1017 від 02.10.1998 року) (л.с.8).
Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.(л.с.9)
Фактично шлюб між сторонами розпався у грудні 2009 року, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливо у зв’язку з втратою між подружжям довіри і відсутністю взаєморозуміння.
Майнового спору, спору по вихованню і утриманню дитини сторони не мають.
Суд, враховуючи інтереси сторін і їх неповнолітньої дитини, вважає необхідним шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірвати, тому що ця вимога відповідає дійсній волі сторін, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечить їх інтересам.
Суд вважає недоцільним прийняти заходи щодо примирення подружжя, відповідно до вимог ст.111 СК України, оскільки ні позивач, ні відповідачка не мають наміру зберегти шлюб, і надали до суду письмові заяви, відповідно до яких підтвердили намір розірвати шлюб. Суд при цьому враховує і роз’яснення ВСУ , які дані у Постанові Пленуму від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , згідно з якими суд застосовує заходи примирення у випадку відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін ( абз.2 п.10 Постанови).
Позивач у заяві не просив стягнути судові витрати.
Керуючись ст. ст.104-105, 110-112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11, 60, 79,88, 169, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований у відділу реєстрації актів про шлюб Будинку одруження м. Сімферополя АР Крим ( актовий запис № 1017 від 02.10.1998 року).
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку, передбаченому ст.ст.292,294 ЦПК України.
Суддя: