Справа №11-2487  2010 р.

Головуючий у 1 інстанції Геєнко М.Г.

Доповідач Самойленко А.І.

УХВАЛА

Іменем України

21 вересня 2010 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленка А.І.

суддів Козодуба А.І., Половинкина Б.О.

    з участю

прокурора Андрєєвої Ж.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 5 липня 2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Краматорська Донецької області, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: 1)25.04.2000 року за ст.141 ч.2 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі; 2) 20.11.2001 року за ст.185 ч.2 КК України 2001 року на 1 рік 6 місяців позбавлення волі; 3) 9.12.2007 року за ст.ст.186 ч.2, 296 ч.2, 304, 162 ч.1 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі; 4) 20.10.2008 року за ст.190 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі

засуджено за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ст.186 ч.3 КК України – на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, апеляція щодо якого не подана.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Донецькій області за експертні роботи 214 гривень 27 копійок.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні таких злочинів.

10 березня 2010 року приблизно о 19-й годині 30 хвилин ОСОБА_1 і ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою між собою на викрадання чужого майна, прибули в місто Слов'янськ, де вживши спиртні напої, приблизно о 23-й годині прийшли до будинку АДРЕСА_2, де розташована баня і підсобні приміщення, таємно проникли через незачинені двері в підсобне приміщення, в якому розташована насосна, звідки таємно викрали три шліфувальні машини, електродрель і бензопилу на загальну суму 5300 гривень, які належали ОСОБА_3

Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою між собою, в тому ж місці зайшли в приміщення бані, де перебував сторож ОСОБА_4 З метою викрадання чужого майна ОСОБА_2 зажадав від ОСОБА_4 передачі йому ключів від комори, а ОСОБА_1, діючи спільно з ОСОБА_2, застосувавши до ОСОБА_4 насильство, яке не було небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вдарив останнього кулаком по тулубу, завдавши ОСОБА_4 фізичного болю. Після цього ОСОБА_2 вихопив з рук ОСОБА_4 зв'язку ключів, з допомогою яких відчинив двері комори, проник в це приміщення, звідки викрав 15 банок пива загальною вартістю 68 гривен., що належали ОСОБА_3 Тим часом ОСОБА_1, залишившись у приміщенні бані і підтримуючи дії ОСОБА_2, зажадав від ОСОБА_4 передачі йому мобільного телефону і грошей. Побоюючись застосування фізичного насильства, ОСОБА_4 змушений був передати ОСОБА_1 майно, що належало ОСОБА_3: мобільний телефон з аксесуарами зв'язку загальною вартістю 796 гривень 25 копійок і гроші в сумі 500 гривень, а також свої гроші в сумі в сумі 70 гривень. Заволодівши вищезазначеним майном, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишили місце вчинення злочину.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, посилаючись на наявність у нього захворювання у виді туберкульозу, а також малолітнього сина, просить із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання нижче від найнижчої межі санкцій норм закону, за які його засуджено.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про необхідність відхилення апеляції і залишення вироку щодо ОСОБА_1 без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фактичні обставини вчинення злочину і кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 в апеляції не оспорюють ся і відповідно до вимог ст.365 КПК України вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Міра покарання засудженому ОСОБА_1 призначена в межах санкцій статей 185 ч.3 і 186 ч.3 КК України, тобто, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно ст.12 КК України є тяжкими, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не займається будь-якою суспільно-корисною діяльністю. При цьому, суд врахував і обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, в тому числі й ті, на які він посилається в своїй апеляції, і призначив засудженому покарання в межах, близьких до мінімальних, передбачених санкціями ст.ст.185 ч.3 і 186 ч.3 КК України, а за сукупністю злочинів остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. З урахуванням усіх наведених обставин підстави для призначення ОСОБА_1 покарання із застуванням ст.69 КК України, тобто нижчого від найнижчої межі санкцій норм закону, за які його засуджено, відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 5 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.

Судді: