Справа 2-А-450/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 жовтня  2010 року    Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді – Лузан Л.В.,  при секретарі  судового засідання – Бінько М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до  Управління Державної автомобільної інспекції при УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її  скасування , -

ВСТАНОВИВ:

    В вересні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції при УМВС України в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання постанови від 26.08.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. 00 коп.  за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України протиправною та її скасування.  

      В обґрунтування вимог позивач зазначав, що він 26.08.2010 року керуючи автомобілем « МАЗДА», реєстраційний номер НОМЕР_1 на 173 км автодороги Ульянівка – Миколаїв не допускав порушення вимог дорожньої розмітки 1.1 додатку 2 Правил дорожнього руху (суцільна лінія, що  поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах ).  

Посилаючись на відсутність доказів його вини, позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП  України складений 26.08.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122  КУпАП – порушення вимог розмітки проїзної частини дороги, а саме: на 173  км автодороги Ульянівка – Миколаїв, позивач, керуючи автомобілем «МАЗДА», реєстраційний номер НОМЕР_1, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1 додатку 2 ПДР,  чим порушив ці Правила.

Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП  України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. 00 коп.

 Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач   ОСОБА_1 заперечував проти порушення  розмітки проїзної частини дороги, суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 288 КпАП України встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв’язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає  скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з’ясовані обставини, які мають значення для справи, а саме наявність доказів, які спростовують твердження позивача про не вчинення правопорушення.

  Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди ( п.3 ч.2 ст. 17 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Постанову ВЕ  № 211959  від  26.08.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене           ч.1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.  

                                                Суддя                                    Л.В.Лузан