Справа № 22ц-17423 Головуючий у 1 інстанції Корчиста О.І.
Категорія 57 Доповідач Резникова Л.В.
У х в а л а
Іменем України
13 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Бугрим Л.М.
суддів: Резникової Л.В., Баркова В.М.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку Ради на постанову Пролетарського районного суду м. Донецька області від 5 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку Ради про стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації,
в с т а н о в и в :
Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька області від 5 жовтня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку Ради, зобов»язано відповідача провести ОСОБА_1 виплату недотриманої суми одноразової компенсації у відповідності зі ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячі із 60 розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної на час встановлення статусу «дріжні померлого громадянина із числа ліквідаторів 1 категорії, смерть якого пов*язана з Чорнобильською катастрофою».
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та процесуального права.
Апеляційний суд, заслухав суддю - доповідача,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, в редакції Закону України № 2001-ХІІ від 19 грудня 1991 року зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
ОСОБА_2 був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії . ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. Відповідно до експертного висновку - захворювання, яке призвело до смерті, пов*язане з виконанням обов*язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС . Позивачка є дружиною померлого .
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що після смерті чоловіка, вона має статус «Дружина померлого громадянина із числа ліквідаторів 1 категорії, смерть якого пов*язана з Чорнобильською катастрофою» . При цьому відповідач здійснив їй виплату компенсації у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 6 червня 1996 року N 230/96-ВР передбачено, виплата одноразової компенсації сім*ям, втративши годувальника, смерть якого пов*язана з Чорнобильською катастрофою в розмірі 60 мінімальних заробітних плат. Згідно частин 3, 5, 7 статті 48 вказаного Закону така компенсація виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент втрати годувальника, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
При розгляді справи судом встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України № 649 від 20.04.2007 року на підставі якої відповідач здійснив виплату копесації позивачці у меншому розмірі була прийнята всупереч вимог статей 48, 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому посилання апелянта на цю постанову апеляційний суд не приймає до уваги .
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виплата повинна була здійснюватися в порядку, встановленому статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі передбаченим законом станом на день виплати.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесені зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім»ям, які втратили годувальника із числі осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов»язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 року № 107-У1, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп2008.
Вирішуючи спір, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачки є законними і такими , що підлягають задоволенню .
Суд не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права та передбачені законом підставі для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м.Донецьку Ради відхилити. Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька області від 5 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Судді: