Справа № 22ц-17915 Головуючий у 1 інстанції Приходько В.А.
Категорія 57 Доповідач Резникова Л.В.
У х в а л а
Іменем України
6 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Маширо О.П.
суддів: Резникової Л.В., Баркова В.М.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації на постанову Мар*їнського районного суду Донецької області від 10 березня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними , стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації,
в с т а н о в и в :
Позивач у грудні 2009 року звернувся до суду з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними , стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, як інваліду 3 групи .
Постановою Мар*їнського районного суду Донецької області від 10 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації, зобов*язано відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 разової компенсації в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на час встановлення йому 3 групи інвалідності в розмірі 18710 грн.40коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та процесуального права.
Заслухавши доповідача, доводи позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення буз змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він є інвалідом третьої групи. Згідно довідки МСЕК цей статус він отримав 31.08.2009 року.
Частиною 1 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року з наступними змінами було передбачено, що одноразова компенсація особам, які стали інвалідами, та сім»ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується інвалідам 3 групи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, проте позивачем була отримана лише сума в розмірі 189,6 грн., що підтверджено відповіддю відповідача, (а.с.13) .
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесені зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім»ям, які втратили годувальника із числі осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов»язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 року № 107-У1, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп2008.
Вирішуючи спір, суд дійшов до обґрунтованого висновку, що на користь позивача підлягає стягненню одноразова допомога, яка передбачена ст. 48 Закону в редакції до внесення в неї змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року і з врахування мінімальної заробітної плати , визначеної Законом України «Про державний бюджетна 2009р.» та суми отриманої позивачем , вірно визначив розмір належної позивачеві компенсації.
Суд не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права та передбачені законом підставі для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 307,308,314 ЦПК України апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації відхилити.
Постанову Мар*їнського районного суду Донецької області від 10 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: