Справа 22ц-15385 2010 рік Головуючий у 1 інстанції Нейло І.М.
Категорія 57 Доповідач Пономарьова О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Бондаренко Л.В., Соломахи Л.І.,
при секретарі Валуйському В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання переведення з одного виду пенсії на інший та проведення перерахунку пенсії по інвалідності як постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, -
в с т а н о в и в :
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2010 року задоволений позовом ОСОБА_1. Визнані неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області по відмові в переході з одного виду пенсії на інший, виплаті та нарахуванню ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 3 групи, основної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 6-ти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Визнано за ОСОБА_1 право на перехід з пенсії згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області зобов’язане провести нарахування з 1 січня 2010 року пенсії ОСОБА_1 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інваліду 3 групи, основної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 6-ти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначена постанова суду оскаржена відповідачем, який просить скасувати постанову суду і відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд не врахував, що позивач отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і з заявою про переведення її з одного виду пенсії на інший до відповідача зверталась лише 14 січня 2010 року, в чому їй було відмовлено. Тому проведення перерахунку позивач може вимагати в судовому порядку лише з 14 січня 2010 року.
Відповідно до ст. 3041 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, прийняте за результатами розгляду справ, передбачених пунктом 2 частини першої статті 15 цього Кодексу, здійснюється апеляційним судом за наявними у справі матеріалами та без виклику осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в оскаржуваній частині, апеляційний суд визнає, що висновок суду ґрунтується на законі та відповідає обставинам справи .
Судом встановлено , що позивачка належить до 1 категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, їй встановлена 3 група інвалідності на підставі захворювання, пов’язаного з впливом іонізуючого випромінювання, що є аналогічним пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_1 видане посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи від 22 липня 1994 року.
Позивач знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та додаткову пенсію згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача про те, що захворювання позивача виникло не внаслідок Чорнобильської катастрофи, як це передбачено ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки воно спростовується висновком центральної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв’язку хвороб та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС .
Рішенням відповідача № 170 позивачу відмовлено у переході з пенсії згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно ст. 49, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Право вибору пенсійних виплат передбачене ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і означає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо котрих установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Як встановлено судом, позивачка згідно ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належить до 1 категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, та її визнано інвалідом 3 групи.
Зміни, внесені до вказаних норм Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» рішенням Коституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХП, а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року та № 654 від 16 липня 2008 року.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки вона довела своє право на перехід з пенсії згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 3041, 307 , 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області відхилити.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М.Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Л.І. Бондаренко